Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.В., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" - Харинської Дарї Сергіївни - на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року,

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") звернулося до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з ОСОБА_6 суму заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2007 року № 0301/0607/64-283 у розмірі 58 800,79 доларів США та судовий збір у розмірі 3 654 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідно до кредитного договору від 25 червня 2007 року № 0301/0607/64-283, укладеного між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_6, останній отримав кредит у сумі 40 015 доларів США зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 13,5 % на рік, з кінцевим терміном повернення 20 червня 2014 року. 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" відступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відповідно до договору факторингу № 15 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача за кредитним договором.

На порушення умов договору ОСОБА_6 свої зобов'язання належним чином не виконав і станом на 19 листопада 2013 року заборгованість за кредитним договором від 25 червня 2007 року № 0301/0607/64-283 становить 56 800,79 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 12 березня 2015 року (1 долар США - 21 грн 55 коп.) складає в гривневому еквіваленті 1 224 057 грн 03 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року, у задоволенні позову ТОВ "ФК "Вектор Плюс" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено.

У касаційній скарзі представник ТОВ "ФК "Вектор Плюс" порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів із направленням справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами встановлено, що 25 червня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ВАТ "Сведбанк", а далі ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 0301/0607/64-283 про надання кредиту у розмірі 40 015 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % на рік, з кінцевим терміном повернення 20 червня 2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_6 було укладено договір застави від 25 червня 2007 року № 0301/0607/64-283-Z-1 та заставлено автомобіль марки MITSUBISHI OUTLENDER, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 40 015 доларів США на строк з 25 червня 2007 року по 20 червня 2014 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі, у строки, передбачені цим договором.

Сторони погодилися, що кредит надається лише після виконання позичальником умов п. п. 3.10 та 5.1.9 цього договору, а також підписання договору застави майна, що передбачено у п. 2.1 цього договору, що забезпечує повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору кредитні кошти призначені на придбання нового автомобіля.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, забезпечення виконання зобов'язання з погашення заборгованості за кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат, пов'язаних з одержанням виконання, є застава автомобіля марки MITSUBISHI OUTLENDER, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно із п. 3.8 кредитного договору сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника щодо строку виконання позичальником зобов'язань за цим договором та відповідних прав банку вимагати від позичальника виконання зобов'язань за цим договором при настанні наступних обставин: якщо позичальник порушує строки платежів. Банк має право надіслати позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору. При цьому строк виконання позичальником своїх зобов'язань (повернення кредиту в повному обсязі, сплата процентів за користування ним та комісії) за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав, на десятий календарний день з дня направлення банком позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправлені листа з повідомленням про вручення.

Судами встановлено, що повідомленням від 13 серпня 2009 року № 8821/9/1209 про зміну умов кредитного договору від 25 червня 2007 року № 0301/0607/64-2836 банк відповідно до п. 3.8 кредитного договору повідомив ОСОБА_6 про зміну умов кредитного договору та змінив термін виконання зобов'язань з 20 червня 2014 року на 28 серпня 2009 року (т. 2, а. с. 70).

28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" відступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відповідно до договору факторингу № 15 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача за кредитним договором від 25 червня 2007 року № 0301/0607/64-283.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст. 266 ЦК України).

Отже, відмовляючи у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позовної давності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно керувався положеннями ст. ст. 256- 258, 267 ЦК України та виходив з того, що банком на підставі п. 3.8 кредитного договору змінено строк виконання позичальником своїх зобов'язань (повернення кредиту в повному обсязі, сплата процентів за користування ним та комісії) з 20 червня 2014 року на 28 серпня 2009 року, заборгованість зі сплати основного боргу виникла станом на 28 серпня 2009 року, з позовом факторингова компанія звернулася лише у грудні 2013 року, відповідачем заявлено про застосування позовної давності, тому обґрунтовано вважав, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позовної давності.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення апеляційного суду залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" - Харинської Дарї Сергіївни - відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.