Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,
Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", поданою представником ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилалось на те, що 19 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № ML 702/925/2008, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 53 040,00 доларів США зі сплатою 5,49 % річних терміном до 19 травня 2038 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, відповідно до якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Позичальник порушила умови кредитного договору, у зв'язку із чим станом на 01 серпня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 3 007 402,14 грн.
Відповідно до постанови Господарського суду Харківської області від 20 липня 2011 року ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом та все її майно, в тому числі і спірна квартира, було реалізоване в ході ліквідаційної процедури без погодження з іпотекодержателем. Новим власником спірної квартири є ОСОБА_4, а тому відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" має статус іпотекодавця.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором в розмірі 3 007 402,14 грн шляхом визнання за ТОВ "ОТП Факторинг" права продажу предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_2, з наданням усіх повноважень продавця, із установленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час продажу. В частині позовних вимог про передачу предмета іпотеки позивачу для його збереження відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2014 року в частині позовних про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ТОВ "ОТП Факторинг" - ОСОБА_5, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" ОСОБА_4 набула статус іпотекодавця, а тому позивач з підстав, передбачених ст. ст. 7, 35- 39 Закону України "Про іпотеку", має право захистити свої права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що при укладанні ОСОБА_4 договору купівлі-продажу спірної квартири відомості в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна були відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 травня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № ML 702/925/2008, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 53 040,00 доларів США зі сплатою 5,49 % річних терміном до 19 травня 2038 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, відповідно до якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до постанови Господарського суду Харківської області від 20 липня 2011 року ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом та все її майно було реалізоване в ході ліквідаційної процедури, в тому числі і квартира, яка є предметом іпотеки, була реалізована без згоди іпотекодержателя. На даний час власником квартири є ОСОБА_4
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 у передбачених законом порядку і спосіб за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбала спірну квартиру у громадянина ОСОБА_6 і на момент вчинення вказаного правочину квартира АДРЕСА_3 не була обтяжена іпотекою, не перебувала під забороною.
Про відсутність обтяжень спірної квартири на момент укладення 18 січня 2013 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 договору купівлі-продажу, в тому числі і обтяження іпотекою, свідчить зміст пункту 6 вказаного договору, а також витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 18 січня 2013 року та інформація з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 29 вересня 2014 року (а. с. 38, 39, 54-55).
Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі від 24 грудня 2014 року № 6-201цс14 про те, що дія ст. 23 Закону України "Про іпотеку" не поширюється на ті випадки, коли обтяження нерухомого майна іпотекою виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна", звернувшись 15 травня 2014 року з позовом про звернення стягнення на належну ОСОБА_4 квартиру, яку позивач безпідставно вважає обтяженою іпотекою, намагався у спосіб і на підставах, не передбачених законом, задовольнити свої майнові інтереси за боргами ОСОБА_3 за кредитним договором за рахунок ОСОБА_4, яка до порушення прав позивача не причетна, тому дійшов обґрунтованого висновку про відмову в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 шляхом визнання за ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу вказаної квартири будь-якій особі в рахунок заборгованості ОСОБА_3
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, викладених в оскаржуваних рішеннях, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", подану представником ОСОБА_5, відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
П.О. Гвоздик
О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік