Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирськоїї області від 29 липня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивачка посилалася на те, що 17 червня 2013 року її було звільнено з посади головного державного податкового ревізора-інспектора сектору місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби у Житомирській області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності з виплатою грошової компенсації за невикористані відпустки на підставі ст. 38 КЗпП України, ст. 37 Закону України "Про державну службу", ст. 24 Закону України "Про відпустки".

Позивачка вказувала, що на дату призначення їй пенсії - 17 червня 2013 року, пенсія державним службовцям призначалася відповідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" (із змінами та доповненнями) у розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування. Незважаючи на вимоги вищевказаного законодавства органом-роботодавцем -Державною податковою адміністрацією в Житомирській області при оформленні документів для призначення їй пенсії подано до Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі недостовірні дані про склад її заробітної плати, з якої нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування. У зв'язку з чим щомісячний розмір її пенсії було занижено на 1 096 грн 18 коп. В результаті протиправних дій Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України" (311-2014-п) реорганізовано та приєднано до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, їй нанесений майновий збиток за період з 17 червня 2013 року по 14 лютого 2014 року в сумі 8 693 грн 75 коп.

Позивачка зазначала, що неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральної шкоди, яка полягає в фізичному болі та душевних стражданнях, приниженні честі та гідності, яку вона оцінює в 2 тис. грн.

Враховуючи вказане, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 8 693 грн 75 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 тис. грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 червня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області на користь ОСОБА_4 збитки у зв'язку з недоотриманням пенсії в сумі 8 693 грн 75 коп. за період з 17 червня 2013 року по 13 лютого 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 29 липня 2015 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 червня 2015 року скасовано в частині задоволення позову та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову.

В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 17 червня 2013 року ОСОБА_4 звільнена з посади головного державного податкового ревізора-інспектора сектору місцевих, ресурсних, рентних і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби у Житомирській області відповідно до ст. 38 КЗпП України, ст. 37 Закону України "Про державну службу", ст. 24 Закону України "Про відпустки" за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності з виплатою грошової компенсації за невикористані відпустки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року, визнано протиправними дії Головного управління Міндоходів у Житомирській області та зобов'язано вчинити певні дії.

Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області, правонаступником якого є Державна податкова служба, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" від 20 березня 2013 року № 229 (229-2013-п) , на виконання судового рішення позивачці було надано довідку від 29 травня 2014 року № 80/05 про складові заробітної плати з відображенням даних про склад заробітної плати, з яких було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.

На підставі вказаної довідки, на виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, пенсійним фондом пенсію позивачу перераховано з 14 лютого 2014 року в межах строків, визначених законом - 6 місяців до звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачка скористалась своїм правом на стягнення та отримання грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії в порядку адміністративного судочинства у межах строку передбаченого законом, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області на користь ОСОБА_4 збитків у зв'язку з недоотриманням пенсії в сумі 8 693 грн 75 коп. за період з 17 червня 2013 року по 13 лютого 2014 року за безпідставністю.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновком суду апеляційної інстанції та з їх оцінкою.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 29 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.