Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Юровської Г.В., суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Нагорняка В.А., Писаної Т.О., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що вона є власником земельної ділянки розміром 3,87 га, яка знаходиться на території Соснівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області.

26 травня 2009 року між нею та Селянським (фермерським) господарством "Дєдов" (далі - СФГ "Дєдов") укладено та підписано договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років.

Також позивачка вказувала, що протягом 2014-2015 років неодноразово направляла повідомлення СФГ "Дєдов" про те, що у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну оренди не має наміру укладати договір на новий термін, а планує обробляти земельну ділянку самостійно, а тому пропонувала повернути належну їй земельну ділянку.

З боку СФГ "Дєдов" письмові відповіді на зазначені звернення не надходили, у поверненні земельної ділянки відмовлено, оскільки договір оренди зареєстрований в реєстрі 28 вересня 2010 року, а тому термін дії строку договору оренди слід рахувати не з моменту укладення, а з моменту державної реєстрації договору.

На підставі наведеного вище ОСОБА_6 просила суд визнати договір оренди земельної ділянки від 28 вересня 2010 року припиненим.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано припиненим договір оренди землі від 26 травня 2009 року

№ 256, укладений між СФГ "Дєдов" та ОСОБА_6, зареєстрований в Олександрівському КРФЦЗКД від 28 вересня 2010 року під № 041037900039, у зв'язку із закінченням строку дії договору.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі СФГ "Дєдов" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що строк дії договору оренди земельної ділянки починається з дати його укладення, тобто з 26 травня 2009 року, а не з дати його державної реєстрації, коли договір набирає чинності (юридичної сили). Оскільки договір було укладено терміном на 5 років, він є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії.

Такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними та відповідають матеріалам справи з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_2, площею 3,87 га, що розташована на території Соснівської сільської ради (а. с. 6, 7).

26 травня 2009 року між ОСОБА_6 та СФГ "Дєдов" укладено договір оренди № 256 належної ОСОБА_6 земельної ділянки. Згідно з актом прийому-передачі від 26 травня 2009 року СФГ "Дєдов" прийняло земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 3,87 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на п'ять років.

Договір оренди земельної ділянки було зареєстровано Олександрівським офісом КРФЦЗКД, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28 вересня 2010 року за № 041037900039.

Відповідно до п. 37 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" (161-14) .

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до пункту 43 спірного договору оренди земельної ділянки договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації. Вмомент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та СФГ "Дєдов" дійшли згоди щодо істотних умов договорів оренди земельних ділянок, скріпивши 26 травня 2006 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що договір оренди землі припинив свою дію після закінчення 5-річного строку, який розпочинається з моменту його укладення, а не з моменту його державної реєстрації, оскільки державна реєстрація вказує на чинність договорів (набрання юридичної сили) і не може змінювати момент його укладення.

Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2014 року № 6-162цс13.

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій не вбачається, що судом при розгляді скарги допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Дєдов" відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.