Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімаченко Світлана Леонідівна, про встановлення правочину нікчемним та скасування реєстрації права власності на нежитлове приміщення за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", поданою його представником Богодан Аллою Пилипівною, на рішення апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року,

У листопаді 2014 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило встановити нікчемність договору купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину-салону по АДРЕСА_1, укладеного 30 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2; скасувати у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності на це нежитлове приміщення магазину-салону за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та вилучити відповідні записи про реєстрацію права власності.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 17 грудня 2007 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 920 000 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня і між тими ж сторонами укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1.

Будучи власником квартири НОМЕР_1, ОСОБА_1 без згоди іпотекодержателя провів реконструкцію даної квартири, в результаті якої збільшилась її площа за рахунок внутрішнього перепланування.

У зв'язку з проведеною реконструкцією приміщення виготовлено новий технічний паспорт на нежитлове приміщення магазину-салону по АДРЕСА_1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 8 липня 2008 року, яке скасовано рішенням апеляційного суд Одеської області від 10 березня 2015 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на магазин-салон по АДРЕСА_1 і з адреси спірного приміщення виключено вказівку "квартира НОМЕР_1".

30 грудня 2009 року ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили в рівних частках нежитлове приміщення магазину-салону по АДРЕСА_1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2015 року позов задоволено.

Встановлено нікчемність договору купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину-салону по АДРЕСА_1, укладеного 30 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Скасовано у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності на нежитлове приміщення магазину-салону по АДРЕСА_1 та вилучено записи про реєстрацію права власності.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що недійсність правочину щодо відчуження предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя встановлена законом, а саме ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", тому договір є нікчемним з моменту його укладення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що предметом договору купівлі-продажу від 30 грудня 2009 року є нежитлове приміщення магазину-салону по АДРЕСА_1, а предметом іпотечного договору - квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, дійшов обґрунтованого про відсутність правових підстав для встановлення нікчемності правочину.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, рішення апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", подану його представником Богодан Аллою Пилипівною, відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.