Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

ЛеванчукаА.О., Нагорняка В.А., ПисаноїТ.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Харківська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", садівниче товариство "Тракторобудівник", про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 07 жовтня 2015 року,

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідачів про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою.

Позивачка посилалась на те, що вона з жовтня 1998 року є членом садівничого товариства "Тракторобудівник" (далі - СТ "Тракторобудівник") та їй у користування надано земельну ділянку НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 площею 0,06 га. На пропозицію керівництва СТ "Тракторобудівник" відступити від встановлених меж земельних ділянок для влаштування проходів між земельними ділянками всіх землекористувачів вона надала частину переданої їй у користування земельної ділянки в загальне користування. Вважала, що внаслідок вказаних дій розмір переданої їй у користування земельної ділянки зменшився з 0,06 га до 0,051 га.

Позивачка вказувала на те, що рішенням Харківської міської ради від 30 квітня 2003 року № 112/03 їй передано у власність земельну ділянку НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,051 га, по АДРЕСА_1, та 08 грудня 2003 року вона отримала державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Харківської міської ради від 04 липня 2007 року № 143/07 передано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку НОМЕР_4 лінії НОМЕР_5 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0642 га, по АДРЕСА_1, та на його підставі 22 травня 2008 року видано державний акт на землю серії НОМЕР_6.

Рішення Харківської міської ради від 03 жовтня 2007 року № 200/07 ОСОБА_7 приватизувала передану їй в користування земельну ділянку та отримала державний акт від 23 липня 2008 року серії НОМЕР_7 на земельну ділянку НОМЕР_8 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0597 га, по АДРЕСА_1.

На підставі рішення Харківської міської ради від 10 вересня 2008 року № 238/08 ОСОБА_6 приватизувала передану їй у користування земельну ділянку та отримала державний акт від 03 квітня 2009 року серії НОМЕР_9 на земельну ділянку НОМЕР_10 лінії НОМЕР_5 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0624 га, по АДРЕСА_1.

Позивачка зазначала, що частина переданої їй у користування земельної ділянки площею 0,009 га увійшла до земельних ділянок приватизованих суміжними землекористувачами ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5

Враховуючи вказане, позивач просила: поновити їй право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 в СТ "Тракторобудівник" по АДРЕСА_1, шляхом відновлення меж відповідно до варіанта № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04 березня 2014 року № 014, проведеної ТОВ "Міський центр експертиз"; визнати незаконним та скасувати рішення Харківської міської ради від 30 квітня 2003 року № 112/03 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,051 га; скасувати рішення Харківської міської ради від 04 липня 2007 року № 143/07 в частині приватизації земельної ділянки площею 0,0642 га ОСОБА_5; скасувати рішення Харківської міської ради від 03 жовтня 2007 року № 200/07 в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0597 га; скасувати рішення Харківської міської ради від 10 вересня 2008 року № 238/08 в частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0624 га; скасувати державні акти на право власності на землю серії від 08 грудня 2003 року НОМЕР_3, від 22 травня 2008 року серії НОМЕР_6, від 03 квітня 2009 року серії НОМЕР_9, від 23 липня 2008 року серії НОМЕР_7, видані на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно; зобов'язати ОСОБА_7 знести будівлю туалету та паркан, розташовані на межі між земельними ділянками та на земельній ділянці НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник" по АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_5 знести паркан, розташований на земельній ділянці НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник" по АДРЕСА_1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення Харківської міської ради від 30 квітня 2003 року № 112/03 у частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0510 га, по АДРЕСА_1.

Скасовано державний акт від 08 грудня 2003 року серії НОМЕР_3 на право власності на землю, реєстраційний № 8274, виданий Харківською міською радою на земельну ділянку НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0510 га, по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4

Скасовано рішення Харківської міської ради від 04 липня 2007 року № 143/07 у частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки НОМЕР_4 лінії НОМЕР_5 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0642 га, по АДРЕСА_1.

Скасовано державний акт на право власності на землю від 22 травня 2008 року реєстраційний № 710867100136, виданий Харківською міською радою на земельну ділянку НОМЕР_4 лінії НОМЕР_5 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0642 га, по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5

Скасовано рішення Харківської міської ради від 10 вересня 2008 року № 238/08 у частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки НОМЕР_10 лінії НОМЕР_5 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0624 га, по АДРЕСА_1.

Скасовано державний акт від 03 квітня 2009 року серії НОМЕР_9 на право власності на землю, реєстраційний № 710967100091, виданий Харківською міською радою на земельну ділянку НОМЕР_10 лінії НОМЕР_5 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0624 га, по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6

Скасовано рішення Харківської міської ради від 03 жовтня 2007 року № 200/07 у частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки НОМЕР_8 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0597 га, по АДРЕСА_1.

Скасовано державний акт від 23 липня 2008 року серії НОМЕР_7 на право власності на землю, реєстраційний № 710867100175, виданий Харківською міською радою на земельну ділянку НОМЕР_8 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,0597 га, по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7

У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2014 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року змінено, в позові ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

11 березня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2014 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07 жовтня 2015 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (п. "а" ч. 3 ст. ст. 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч. 2 ст. 118 ЗК України).

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 81 ЗК України (в редакції, чинній на момент приватизації позивачем земельної ділянки) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

На підставі рішення Харківської міської ради від 30 квітня 2003 року № 112/03 ОСОБА_4 приватизувала земельну ділянку НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2 СТ "Тракторобудівник", площею 0,051 га, по АДРЕСА_1, та 08 грудня 2003 року отримала державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на землю.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 у 2003 році замовила технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, яка перебувала у її користуванні. Відповідно до технічної документації з землеустрою на земельну ділянку площа земельної ділянки НОМЕР_1 лінії НОМЕР_2, якою користується позивач, складає 510,39 кв. м. Площа земельної ділянки та довжина її сторін були узгоджені з сусідніми землекористувачами та були посвідчені підписом ОСОБА_4 в плані та узгодженні зовнішніх меж до інвентаризації земельної ділянки НОМЕР_11-НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 212 ЗК України зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний дійшов правильного висновку про те, що позивач отримала державний акт на підставі рішення міської ради, яке не оскаржувала, та погодилась з площею і розміром переданої їй у власність земельної ділянки. Суміжні землекористувачі користуються переданими їм у власність земельними ділянками відповідно до розмірів, визначених в державних актах, та не порушують права позивача в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції та з їх оцінкою.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.