Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 березня 2015 року,

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 19 березня 2008 року щодо його своєчасного й повного погашення, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 645 454, 80 доларів США, яка підлягає стягненню в солідарному порядку як з боржника так і з поручителя ОСОБА_2

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 269 806, 28 доларів США, заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 2 156 561 грн 60 коп., з яких 118 800, 70 доларів США - заборгованість за кредитом, 32 204, 88 доларів США - заборгованість по процентам, 118 800, 70 доларів США - пеня.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 березня 2015 року зазначене рішення районного суду в частині вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 скасовано й в задоволенні таких вимог відмовлено.

У решті рішення суду залишено без змін.

Скасовано ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 січня 2015 року, постановленої за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в частині залишення без змін рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано.

Касаційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 19 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 125 789 доларів США строком до 24 квітня 2023 року зі сплатою 4,49% річних та плюс процентна ставка по строковим депозитам для фізичних осіб. Вказаним договором передбачено, що сума кредиту та нарахованих процентів погашається щомісячними ануїтентними платежами.

У забезпечення цього договору між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого останній передав в іпотеку банку належний йому на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1 а з ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач зобов'язалася нести солідарну відповідальність із боржником.

Умовами договору поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а встановлено, що порука діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.

25 листопада 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договори купівлі-продажу кредитного портфелю та відступлення права вимоги, у тому числі за вищевказаними договорами.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 виконання грошових зобов'язань, позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, скориставшись правом дострокового стягнення всієї суми заборгованості за кредитом, надіслав боржнику та поручителю 21 лютого 2012 року відповідну досудову вимогу, згідно якої вимагав повернути всю суму кредиту протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту порушення позичальником строку виконання зобов'язання згідно з такими умовами або у зв'язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й міг пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Такий правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року № 6-1077цс15, який згідно вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів власних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов'язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня порушення позичальником встановленого кредитором строку для дострокового повернення кредиту, не пред'явив позову до поручителя, дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання ОСОБА_2 за договором поруки припинилися.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

Апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції немає, оскільки висновки суду щодо припинення поруки зроблені вірно.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 березня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.