6-24176ск15 Про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності - 09.12.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2015 року,

У вересні 2014 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою та визнання права власності.

Прокурор посилався на те, що відповідно до свідоцтва про право власності від 26 липня 2000 року НОМЕР_1 власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 Згідно з актовим записом про смерть від 23 травня 2012 року № 5056 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_4 перебувала на обслуговуванні в комунальній установі "Територіальний центр соціального обслуговування Малиновського району м. Одеси" як одинока особа, яка потребує сторонньої допомоги.

Згідно з відповіддю П'ятої одеської державної нотаріальної контори від 03 вересня 2014 року № 1640/01-1603 на адресу нотаріальної контори надходила заява ОСОБА_3 стосовно прийняття у спадщину майна ОСОБА_4

П'ятою одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням строку та відсутністю родинних відносин з покійною. Спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 13 серпня 2004 року у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12014160470007063 за ч. 3 ст. 190 КК України щодо незаконного намагання оформити спадщину на квартиру АДРЕСА_1.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати квартиру АДРЕСА_1, вартістю 424 400 грн, відумерлою спадщиною, визнати за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 424 400 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2015 року, позов заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено.

Визнано квартиру АДРЕСА_1, вартістю 424 400 грн, відумерлою спадщиною.

Визнано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 424 400 грн.

Скасовано арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 була власником квартири АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності від 26 липня 2000 року НОМЕР_1.

Згідно з копією актового запису про смерть від 23 травня 2012 року № 5056, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з листом П'ятої одеської державної нотаріальної контори від 03 вересня 2014 року № 1640/01-16 на адресу нотаріальної контори надходила заява ОСОБА_3 стосовно прийняття у спадщину майна ОСОБА_4 П'ятою одеською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 у зв'язку з пропущенням строку та відсутністю родинних відносин з покійною.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності підстав для визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ЦК України).

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, саме на суд як на державний орган покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку з чим суд має право й зобов'язаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом П'ятої одеської державної нотаріальної контори СусловоюО.М. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до державного нотаріуса П'ятої одеської державної нотаріальної контори Суслової О.М. про визнання неправомірною бездіяльність.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи вирішено судом вказаний спір, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог до державного нотаріуса П'ятої одеської державної нотаріальної контори Суслової О.М. про визнання неправомірною бездіяльності.

Крім того, згідно з листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Груянової Л.Г. за заявою ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 21/2014 до майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також приватним нотаріусом зазначено, що за даними Спадкового реєстру виявлено шість заповітів, посвідчених ОСОБА_4

Вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином не перевірив відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, не дав належної оцінки доказам у їх сукупності, не витребував із нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи, а тому дійшов передчасного висновку про визнання спадщини відумерлою.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.