Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 30 січня 2015 року наказом № 35-03-220 вона була звільнена з ПАТ "Укртелеком", де працювала на посаді електромеханіка електрозв'язку технічної експлуатації станційних споруд № 2 Центру телекомунікаційних послуг, у зв'язку зі скороченням штату працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважала своє звільнення незаконним, проведеним з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, обґрунтовано виходив з того, що при звільненні ОСОБА_3 відповідачем були дотримані норми трудового законодавства, які регулюють порядок звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України і звільнення відбулось з дотриманням вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.