Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П., Касьяна О.П., СавченкоВ.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 14 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2014 року, -

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області як отримувач допомоги по догляду за дітьми - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними трирічного віку. У період із 09 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 вона отримувала щомісячну допомогу у розмірі 130 грн на кожну дитину всупереч вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) , за яким допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути меншою встановленого законом прожиткового мінімуму.

Посилаючись на те, що у перерахунку і виплаті допомоги відповідач відмовив, ОСОБА_4 просила стягнути із Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області за рахунок за рахунок коштів державного бюджету шкоду у вигляді суми недоотриманої внаслідок незаконних дій та бездіяльності відповідача допомоги у розмірі 54 458, 08 грн та 15 000 грн на відшкодування завданої у зв'язку з цим моральної шкоди.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 14 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вимоги ст. ст. 60, 179, 213, 214, 301 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

За змістом ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

Обгрунтовуючи позов незаконністю дій відповідача щодо відмови їй у перерахунку допомоги по догляду за дітьми, письмову відмову відповідача, на яку посилається, суду не надала.

У встановленому законом порядку не визнана неправомірною відмова Управління соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області у перерахунку та виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Такого рішення, ухваленого судами загальної юрисдикції чи у порядку адміністративного судочинства, ОСОБА_4 не надала, а тому висновок судів про недоведення нею складу цивільного правопорушення, передбаченого ст. 1173 ЦК України, у діях відповідача узгоджується із правильним застосуванням наведеної норми та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПКУ, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 14 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.