6-18350ск15 Про стягнення суми вкладів, відсотків по вкладам та 3% річних від суми боргу - 09.12.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення суми вкладів, відсотків по вкладам та 3% річних від суми боргу, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кратенко ЮліїОлександрівни на рішення Октябрського районного суду м. Полтави віл 20 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про стягнення суми вкладів, відсотків по вкладам та 3% річних від суми боргу, посилаючись на те, що відповідач незаконно не повертає кошти з її банківських (депозитних) вкладів, строк дії яких закінчився, чим порушує її права.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 суму неповернутого депозиту в розмірі 47 900 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 15 грудня 2014 року складає 754 904 грн, а станом на 20 березня 2015 року - 1 120 381 грн, суму відсотків у розмірі 2 684,12 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 15 грудня 2014 року складає 42 299 грн, а за кусом станом на 20 березня 2015 року - 62 778 грн 76 коп.

Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 суму 3% річних від суми боргу в розмірі 144,30 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 15 грудня 2014 року складає 2 269 грн 44 коп., а станом на 20 березня 2015 року - 3 368 грн 16 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року зазначене рішення районного суду змінено, а саме виключено з його мотивувальної та резолютивної частин вказівку про стягнення на користь позивача грошових сум у національній валюті - гривні за курсом встановленим Національним Банком України.

У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб КратенкоЮ.О. просить ухвалені в справі судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір й задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що згідно вимог закону та умов договору банківського вкладу клієнт вправі вимагати від банку повернення коштів з рахунку у будь-який момент, а банк, отримавши відповідну вимогу, повинен видати кошти у повному обсязі, однак банком на вимогу позивача кошти повернуті не були, що є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України.

Апеляційний суд фактично погодився з такими висновками суду першої інстанції, виключивши з його мотивувальної та резолютивної частин вказівку про стягнення на користь позивача грошових сум в національній валюті гривні за курсом встановленим Національним Банком України.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.

Судом установлено, що 15 листопада 2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий on-line" № 00005004321272, за умовами якого позивачем передано банку грошові кошти в сумі 1 000 доларів США строком зберігання до 10 листопада 2014 року (включно) зі сплатою банком 9% річних.

12 березня 2013 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий on-line" № 00002006462236, згідно якого позивач передала банку грошові кошти в сумі 15 000 доларів США строком до 26 березня 2014 року з нарахуванням 8,65% річних.

12 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий on-line" № 00006006452243, за яким банку передано 15 100 доларів США строком до 26 березня 2014 року з нарахуванням 8,65% річних.

За договором банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий on-line" № 10008006402246 від 12 березня 2014 року, ОСОБА_1 передала банку 16 800 доларів США строком до 26 березня 2014 року з нарахуванням 8,65% річних.

По закінченню строків дії вказаних вкладів, позивач звернулася до банку із заявами про повернення внесених коштів та нарахованих процентів, проте кошти до теперішнього часу не повернуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" дата валютування - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Отже, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Такий же правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року в справі № 3-80гс14.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким у період з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк".

Таким чином, починаючи з 03 березня 2015 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Статтею 36 зазначеного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації, зокрема, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 303, 316 ЦПК України на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув, не врахував, що на час розгляду даної справи в банку почала діяти тимчасова адміністрація, наслідком чого є спеціальний порядок повернення коштів вкладників, та дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Ураховуючи те, що фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кратенко Юлії Олександрівни задовольнити частково.