Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Маляренка А.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 13 грудня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), в якій було пошкоджено належний йому автомобіль. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року винною у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_5, яка керувала автомобілем Citroen С4 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ТОВ "Перша лізингова компанія".

12 липня 2013 року за ініціативою позивача було проведено огляд транспортного засобу Субару, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під час огляду складено протокол (акт).

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдані під час керування ОСОБА_6 автомобілем автомобілем Citroen С4 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, станом на день скоєння ДТП було застраховано.

22 січня 2014 року позивач надав відповідачу необхідні документи для виплати страхового відшкодування.

06 березня 2015 року відповідач виплатив позивачу матеріальний збиток в розмірі 33 667 грн 44 грн, але податок на додану вартість в сумі 4 916 грн 29 коп. не сплатив.

З урахуванням наведеного, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 4 916 грн 29 коп., пеню в сумі 9 009 грн 95 коп., 3 % річних в сумі 1 027 грн 45 коп., інфляційні витрати в сумі 12 720 грн 05 коп., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 1 000 грн., витати по сплаті судового збору в сумі 286 грн 75 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "АСК "Інго Україна" на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 4 916 грн 29 коп., 3 % річних в сумі 1 027 грн 45 коп., інфляційні витрати в сумі 12 720 грн 05 коп., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 1 000 грн, витати по сплаті судового збору в сумі 286 грн 75 коп., а всього підлягає стягненню 19 950 грн 54 коп.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року в частині стягнення з ПрАТ АСК "ІНГО Україна" на користь ОСОБА_4 3% річних сумі 1 027 грн 45 коп., інфляційних витрат в сумі 12 720 грн 05 коп., витрат на проведення експертного дослідження в сумі 1 000 грн скасовано, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на проведення експертного дослідження, та ухвалюючи в цій частині нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд вірно виходив з того, що положення ст. 625 ЦК України не застосовуються до правовідносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням.

Відмовляючи у стягненні витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи, апеляційний суд обґрунтовано виходив з відсутності підстав для стягнення з відповідача таких витрат, оскільки експертне автотоварознавче дослідження було проведено за заявою ОСОБА_4, без повідомлення та виклику представника ПрАТ АСК "ІНГО Україна".

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.