Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О., суддів: Коротуна В.М., Маляренка А.В., Парінової І.К., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про стягнення коштів за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди та захист прав споживача, за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року та ухвалуапеляційного суду Івано-Франківської області від 6 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди та захист прав споживача.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року та ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 липня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") на користь ОСОБА_6 банківський вклад у розмірі 83 675 грн 33 коп.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
У касаційних скаргах Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач не виконано умови договору банківського вкладу, а тому на користь позивача підлягає стягненню сума банківського вкладу, інфляційні втрати та проценти за період з 31 жовтня 2014 року по 1 березня 2015 року
Проте зазначені висновки судів не відповідають вимогам матеріального та процесуального закону з наступних підстав.
Судами встановлено, що 1 жовтня 2013 року між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_6 укладено договір банківського вкладу "Швейцарський "Постійний" Здорова добавка", відповідно до умов якого сторонами правочину визначено початкову суму вкладу в розмірі 62 227 грн 31 коп., з виплатою процентів, нарахованих на вклад за ставкою 21,5 % річних та з датою вимогою вкладу - 1 квітня 2014 року.
В подальшому суму вкладу збільшено до 72 227 грн 31 коп.
30 вересня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до начальника відділення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" із заявою про виплату всієї суми вкладу та нарахованих на вклад відсотків.
6 жовтня 2014 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією про повернення суми банківського вкладу та нарахованих на нього відсотків.
Позивач зазначав, що його вимоги про повернення банківського вкладу та процентів були залишені ПАТ "Всеукраїнський АкціонернийБанк" без задоволення.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільногозаконодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язкивиконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Закінчення строку дії договору банківського вкладу і невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальні правовідносини, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, які встановлені договором чи законом.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначав, що відповідно до умов договору банківського вкладу, 1 жовтня 2014 року сума вкладу та нараховані на нього проценти були перераховані ОСОБА_6 на його поточний рахунок "Для виплат", що підтверджується випискою по його особовому рахунку (а. с. 91-95). Крім того, відповідач не погодившись із вимогою ОСОБА_6 про стягнення процентів за період з 1 листопада 2014 року по 1 березня 2015 року, зазначав, що у разі перерахунку суми вкладу та відсотків на поточний рахунок вкладника, нарахування відсотків відбувається за ставкою 0,1%. Також у зв'язку з запровадженням процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та введено тимчасову адміністрацію, а тому відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення про нарахування штрафних санкцій на прострочені виконання грошових зобов'язань банку.
Стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_6 суму вкладу, проценти та інфляційні втрати, суди на порушення вимог процесуального закону, не дослідили умови договору банківського вкладу, не встановили чи було перераховано суму вкладу та нараховані проценти на поточний рахунок позивача, а тому не спростували доводи ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про належне виконання умов спірного правочину та належним чином не визначились, які положення норм матеріального закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин (положення цивільного закону про банківський вклад або положення про банківський рахунок), а також помилково не застосовано вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .
Також є передчасними висновки судів, що вкладник не може користуватись належними йому грошовими коштами, оскільки зазначені доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, а в силу вимогч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, судові рішення першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 липня 2015 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
О.О. Дьоміна
В.М. Коротун
А.В.Маляренко
І.К.Парінова
О.В.Ступак