Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

СитнікО.М., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року,

У березні 2013 року ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 19 листопада 2007 року між АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір згідно з умовами якого позивач відкрив ОСОБА_4 кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом у розмірі 475 000 доларів США на умовах його забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, відповідно до умов якого в іпотеку передано майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатоквартирний житловий будинок, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, за умовами якого в іпотеку передано майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У порушення умов кредитного договору позичальник своїх зобов'язань із повернення отриманого кредиту не виконав і станом на 04 березня 2013 року виникла заборгованість за кредитом, загальна сума якої складає 7 735 787 грн 34 коп.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем за кредитним договором від 19 листопада 2007 року у розмірі 7 735 787 грн 34 коп. звернути стягнення на предмети договорів іпотеки, а саме: майнові права на об'єкти незавершеного будівництва багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 (з усіма літерами), шляхом визнання права власності за ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на предмети іпотеки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, з правом отримання документів у всіх підприємствах, установах, організаціях, необхідних для реєстрації права власності, в тому числі, але не виключно в органах державної реєстрації прав на нерухоме майно, з правом на вчинення дій щодо реєстрації права власності та інших речових прав на вищезазначене майно.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року, позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" за кредитним договором від 19 листопада 2007 року № 1301/0818-1000 у сумі 7 735 787 грн 34 коп. звернуто стягнення на предмети іпотеки, які належать ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а саме: майнові права на об'єкти незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Визнано право власності за ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на предмети іпотеки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, з правом отримання документів у всіх підприємствах, установах, організаціях, необхідних для реєстрації права власності, в тому числі, але не виключно в органах державної реєстрації прав на нерухоме майно, з правом вчинення дій щодо реєстрації права власності та інших речових прав на вищезазначене нерухоме майно.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 19 листопада 2007 року між АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позивач відкрив ОСОБА_4 кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом у розмірі 475 000 доларів США на строк до 17 квітня 2008 року зі сплатою 14 % річних за користування кредитом, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків та штрафу у розмірі 10 % від розміру кредиту у випадку несвоєчасної сплати кредиту та відсотків.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладений договір іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, за умовами якого в іпотеку передано майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Також, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 укладений договір іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, за умовами якого в іпотеку передано майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 договору іпотеки, укладеного 28 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору від 19 листопада 2007 року № 1301/0818-1000, додаткового договору до нього від 20 грудня 2011 року № 38 іпотекодержатель надав іпотекодавцю кредит у сумі 408 446 доларів США строком до 30 квітня 2012 року, а іпотекодавець зобов'язався повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та виконувати інші зобов'язання, передбачені кредитним договором. Строк повного виконання іпотекодавцем основого зобов'язання до 30 квітня 2012 року.

Іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов'язання передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку наступний предмет іпотеки: належні іпотекодавцю майнові права на нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після реєстрації права власності, а саме: житловий будинок, двоповерховий з дворівневим мансардним поверхом, загальною площею 1311,0 кв. м, житловою площею 547,7 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7 735 787 грн 34 коп. дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

ОСОБА_9, інтереси якого представляє ОСОБА_8, звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, поданою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року, посилаючись на те, що вказаними рішеннями порушено його права, оскільки, він 29 січня 2008 року уклав з ОСОБА_4 попередній договір купівлі-продажу приміщення № 44, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та додатковий договір до попереднього договору від 24 грудня 2008 року.

Однак, зазначені ОСОБА_9 доводи не є підставою для перегляду зазначених рішень в касаційному порядку, оскільки питання про його права не розглядалося, у справі його права судовими рішеннями не порушені, бо права власності на приміщення у будинку, що є предметом договору іпотеки в останнього не виникли, оскільки попередній договір не є підставою для виникнення такого права, так як відповідно до ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі,а наслідком недотримання зазначений вимог є недійсність договору.

Питання про виселення осіб із квартири, яка є в будинку, на який як на предмет іпотеки звертається стягнення, судом не розглядалося.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.