Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Маляренка А.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4, Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - ОСОБА_10, Служба у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлаш Юрій Дмитрович, про виселення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Полтавської області від 31 серпня 2015 року,

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просило виселити з будинку АДРЕСА_1 відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або фактично проживають за указаною адресою, та стягнути з відповідачів судові витрати.

На обґрунтування вимог позивач зазначав, що рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 6 грудня 2010 року задоволено позов банку до ОСОБА_4 та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за договором про іпотечний кредит від 3 квітня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 3 квітня 2008 року - житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Іпотекодавцю ОСОБА_4 та боржнику ОСОБА_6 банком направлялися вимоги про добровільне звільнення житлового будинку разом із усіма членами сім'ї та іншими мешканцями, однак дана вимога залишена без виконання і житловий будинок відповідачами не звільнено.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 із будинку АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 31 серпня 2015 року рішення Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального права та не правильним застосуванням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційнихскарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не було дотримано процедури попередження мешканців про виселення, передбаченої ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку".

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 31 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.