Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Остапчука Д. О., КасьянаО. П., Савченко В. О.,

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 в своїх та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до ОСОБА_7 про припинення права власності на ј частини квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 у своїх та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про припинення його права власності на ј частини квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на цю частину з виплатою відповідачу грошової компенсації.

Посилалась на те, що частка відповідача у праві спільної часткової власності на вказану квартиру є незначною, останній в утриманні квартири участі не приймає, добровільно відмовитися від своєї частки на користь неї та дітей за грошову компенсацію не бажає, а їх спільне проживання у вказаній квартирі є неможливим, у зв'язку з чим просили задовольнити позов.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 22 червня 2015 року позов задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_7 на ј частини квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 49 765 грн грошової компенсації вартості належної йому ј частини вказаної квартири.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2015 року рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просить скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно відхилити з огляду на наступне.

Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Висновок про істотність шкоди, яка може бути заподіяна співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об'єкта, який є спільним майном.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року № 6-68цс14, від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_7 іншого, крім оспорюваного, належного йому на праві власності житла не має, а тому припинення права відповідача на частку у спірній квартирі завдасть йому істотної шкоди.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що апеляційний суд не врахував ту обставину, що у зв'язку із неприязними відносинами з відповідачем вона з дітьми не може проживати у спірній квартирі, відповідач не надає матеріальної допомоги дітям і припинення його права власності на ј частини спірної квартири, яка є незначною, не завдасть йому істотної шкоди - безпідставні, оскільки висновки з цього приводу, зроблені апеляційним судом, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесального права та розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого позивача не впливають на законність та обгрунтованість ухваленого у справі рішення апеляційного суду, оскільки у касаціній скарзі заявник не наводить будь-яких доказів, не подання до апеляційного суду яких стало наслідком ухвалення незаконного рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.