Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Остапчука Д. О., Касьяна О. П., Савченко В. О.,

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 28 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що 10 вересня 2012 року близько 19 год. 30 хв. у с. Коробочкіно Чугуївського району Харківської області належним йому на праві власності та під його керуванням автомобілем ВАЗ-21072, д. н. з. НОМЕР_1, був скоєний наїзд на корову, яку через дорогу переганяв ОСОБА_5 Внаслідок зазначеної ДТП вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, а корова загинула.

Вважаючи, що погонич худоби ОСОБА_5 порушив вимоги п. 7.7 Правил дорожнього руху України, який забороняє вести худобу по дорогам у темну пору доби або в умовах обмеженої видимості, просив суд стягнути з відповідачів 27 536 грн 60 коп. вартості відновлювального ремонту автомобіля та 1 500 грн витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

У вересні 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, у якому зазначали, що вини ОСОБА_5 у порушенні Правил дорожнього руху України при вказаній ДТП не встановлено, тому оскільки шкода заподіяна їм джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач, то саме він має відшкодувати їм 11 тис. грн вартості загиблої корови та 19 тис. грн моральної шкоди.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 28 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 11 тис. грн матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно відхилити з огляду на наступне.

Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами встановлено, що 10 вересня 2012 року близько 19 год. 30 хв. у с. Коробочкіно Чугуївського району Харківської області водій автомобіля ВАЗ-21072, д. н. з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 скоїв наїзд на корову, яку через дорогу переганяв ОСОБА_5

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 20 грудня 2013 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу правопорушення.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 18 вересня 2012 року № 138-12 вартість матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля ВАЗ-21072, д. н. з. НОМЕР_1, становить 27 536 грн 60 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що позивач у суді не довів обставин, на які посилався на обґрунтування своїх вимог. Відповідно до висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 05 листопада 2013 року № 2934/2935, проведеної у вказаній адміністративній справі, встановити механізм утворення пошкоджень на належному ОСОБА_4 автомобілі ВАЗ-21072, д. н. з. НОМЕР_1, та відповідність цього механізму поясненням ОСОБА_4 неможливо у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи необхідної трасологічної інформації. Крім того, транспортний засіб, наданий на експертизу ОСОБА_4, немає чіткої ідентифікації щодо зазначення моделі та року випуску. З огляду на таке позивач не довів наявність причинно-наслідкового зв'язку між ДТП та пошкодженнями, описаним в оцінці вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля, а також наявність вини ОСОБА_5 у вчиненні вказаного ДТП.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суди виходили із того, що ОСОБА_4 як власник джерела підвищеної небезпеки в силу вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України має відшкодувати вартість загиблої корови ОСОБА_6, яка згідно з паспортом є її власником.

Такі висновки судів ґрунтуються на законі та досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що суди не дали належної оцінки наданим доказам та не залучили до участі у справі Приватне акціонерне товариства "НФСК "Добробут", у якому була застрахована його цивільно-правова відповідальність - безпідставні, оскільки висновки з цього приводу, зроблені судами, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 28 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.