Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ОстапчукаД. О., Касьяна О. П., Савченко В.О.,

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов Олександр Євгенович, Відділ державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 22 вересня 2015 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (далі - ПАТ "Банк Богуслав"), у якому зазначала, що 24 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. вчинено виконавчий напис № 216, яким у рахунок погашення 1 402 862 грн 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012, яка складається із: 1 217 000 грн простроченої заборгованості за кредитом та 185 862 грн 26 коп. заборгованості за простроченими процентами, звернуто стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1032 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в с. Клочків Чернігівського району Чернігівської області, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; житловий будинок літ. "А-2" з надвірними будівлями, загальною площею 301,6 кв. м., житловою площею 109,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки сума заборгованості є спірною та порушено порядок вчинення нотаріальних дій, а саме, повідомлення про заборгованість оформлено не на бланку приватного нотаріуса, на ньому відсутній підпис та печатка приватного нотаріуса, на виконавчому напису не зазначено дати набрання чинності виконавчим листом, не містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимог.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила задовольнити позов та визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 22 вересня 2015 року, позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є. 24 березня 2015 року, згідно з яким пропонується звернути стягнення на майно, що належить ОСОБА_4, а саме: земельну ділянку площею 0,1032 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в с. Клочків Чернігівського району Чернігівської області, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок літ. "А-2", загальною площею 301,6 кв. м., житловою площею 109,9 кв. м. із надвірними будівлями: сарай літ. "Б-1" площею 5,4 кв. м, вбиральня літ. "б-1", гараж літ. "Г-1" площею 56,3 кв. м, колодязь літ. "К1" із металевих труб, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Банк Богуслав", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення.

Касаційну скаргу ПАТ "Банк Богуслав" необхідно відхилити з огляду на наступне.

Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Порядок вчинення виконавчих написів визначається положеннями ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (з відповідними змінами), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) , Законом України "Про іпотеку" (898-15) , а також постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (1172-99-п) .

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років,а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не

більше одного року

За змістом п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заборгованість або інша відповідальність боржника вважається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) .

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (1172-99-п) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та визнаючи виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що нотаріус належним чином не перевірив безспірності вимог стягувача та дотримання процедури повідомлення про необхідність погашення заборгованості, оскільки на адресу позичальника була направлена досудова вимога від 07 липня 2014 року про погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 191 742 грн 79 коп., у той час коли виконавчий напис вчинений на заборгованість на суму 1 217 000 грн, що свідчить про те, що на час вчинення виконавчого напису заборгованість за кредитним договором не була безспірною.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачу направлялася досудова вимога від 23 жовтня 2014 року про погашення заборгованості за кредитним договором від 30 травня 2012 року 19/02-КР-31/2012 у сумі 1 402 862 грн 26 коп. та попередження про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, у разі не погашення заборгованості у 30-денний строк з дати отримання, що свідчить про безспірність заборгованості - безпідставні, оскільки як убачається зі свідоцтва приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Затварницької І. П. така вимога боржнику вручена не була (а. с. 74). Висновки з цього приводу, зроблені судами, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.