Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Касьяна О.П., Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про повернення банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про повернення банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що на виконання умов договору депозитного рахунку, укладеного з відповідачем 14 лютого 2014 року, нею в той же день у регіональному відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк", яке знаходиться у м. Сімферополь, було відкрито рахунок, на який передано кошти в сумі 3 299, 36 доларів США строком на 6 місяців, з нарахуванням відсотків на суму вкладу за ставкою обумовлених річних.

По закінченню строку дії вказаного договору, вона звернулася до банку із заявою про повернення суми депозитного вкладу, проте банк відмовляється повернути кошти, чим порушує її права й завдає моральних страждань.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2015 року зазначене рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми депозитного вкладу скасовано й в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 грошові кошти за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070077350200"Стандарт" від 14 лютого 2014 року в сумі 3 446, 61 доларів США, з яких 3 299, 36 доларів США - сума вкладу за договором, 147, 25 доларів США - сума процентів за договором та 6 095 грн - проценти за користування вкладом після закінчення строку дії депозитного договору.

В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для відмови у задоволенні частини позовних вимог, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та вирішив спір по суті.

Скасовуючи частково рішення районного суду, апеляційний суд правильно виходив з того, що кошти вносились позивачем, як громадянином України, у відділенні банку на території АР Крим, яка станом на час розгляду справи окупована. Договір вкладу був укладений між позивачем та ПАТ КБ "ПриватБанк", як юридичною особою, місцезнаходження якої розташоване у місті Дніпропетровську. При цьому згідно ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відповідач як банк, відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 вкладених коштів разом з відсотками, нарахованими на умовах, встановлених договором.

При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.