Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Касьяна О.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про неправомірне нарахування боргу при наявності лічильника обліку та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" (далі - ОКВП "Дніпро-Кіровоград") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, посилаючись на те, що відповідачем, який є споживачем вказаних послуг не було вчасно надано лічильник на повірку, у зв'язку з чим нарахування проводилися згідно з установленими нормативами споживання.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОКВП "Дніпро-Кіровоград" про неправомірне нарахування боргу при наявності лічильника обліку та зобов'язання вчинити дії.
Вимоги мотивував тим, що за наявності засобу обліку води, йому неправомірно була нарахована заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2015 року, первісний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОКВП "Дніпро-Кіровоград"заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 2 385 грн 98 коп., 259 грн 12 коп. - 3% річних та 43 грн 49 коп. - інфляційних витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року, пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , до обов'язків споживача віднесено оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (529-2009-п) затверджений Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного Типового переліку включена послуга періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (869-2011-п) затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води і теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями повірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.
Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні додавати оплату такої послуги як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії до тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Оплата споживачем цієї послуги повинна здійснюватись згідно з укладеним договором між виконавцем і споживачем.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ОКВП "Дніпро-Кіровоград", як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, контролює міжповіркові інтервали та інформує споживача про необхідність виконання періодичної повірки лічильника. Споживач, якщо ним не укладений договір з виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, самостійно виконує періодичну повірку та оплачує за виконані роботи спеціалізованим атестованим організаціям та підприємствам.
Згідно з актом від 21 лютого 2013 року № 2533 ОКВП "Дніпро-Кіровоград" повідомило ОСОБА_4 про необхідність повірки лічильника, проте повірку відповідач не провів.
Відповідно до роз'яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальних послуг України від 30 жовтня 2013 року № 7/10-17047 якщо періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не входять до переліку послуг з утримання будинку та прибудинкової території, ці роботи оплачуються безпосередньо споживачем на підставі договору з уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення повірки метрологічним центром, територіальним органом або повірочною лабораторією підприємства чи організації.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" дозволяється застосовувати лічильник, якщо він пройшов повірку.
Тобто, застосування лічильника у разі непроходження чергової повірки заборонено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з наявності правових підстав для часткового задоволення позовуОКВП "Дніпро-Кіровоград" та відсутності таких підстав для задоволення зустрічних вимог ОСОБА_4, оскільки відповідачем не було проведено чергову повірку лічильника, а тому плату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення слід нараховувати згідно п. 21 Правил, а саме з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 на увагу не заслуговують та висновків судів не спростовують.
Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Таким чином, оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргуОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.О. Савченко
О.П.Касьян
Д.О.Остапчук