Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Касьяна О.П., Остапчука Д.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про стягнення суми за договором банківського вкладу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") про стягнення суми за договором банківського вкладу, посилаючись на те, що банк неправомірно не повертає йому суми банківських вкладів за договорами від 27 вересня 2012 року, строк дії яких закінчився 27 вересня 214 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на користь ОСОБА_4 20 065, 91 доларів США, що еквівалентно 446 990 грн 21 коп.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року зазначене рішення районного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Постановою правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 листопада 2014 року № 128 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський АкціонернийБанк", призначено уповноважену особу.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 березня 2015 року прийнято рішення № 63 про початок процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський АкціонернийБанк".

Отже, починаючи з 21 березня 2015 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання про запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (далі - Закон), який є спеціальним, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону встановлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Отже, установивши, що в банку введена тимчасова адміністрація, а в подальшому запроваджена процедура ліквідації, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного й обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та про неможливість стягнення суми вкладів з огляду на введений законом мораторій на задоволення таких вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 на увагу не заслуговують та висновків суду не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргуОСОБА_4 відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.