6-26200ск15 Про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - 03.12.2015 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства "Харківські теплові мережі", комунального підприємства "Жилкомсервіс" про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою комунального підприємства "Жилкомсервіс" на рішення апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2015 року,

У березні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнили та остаточно просили стягнути солідарно з комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") та комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс") на свою користь 7 237 грн 50 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, а також 6 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони проживають у квартирі АДРЕСА_1. Зазначили, що 03 січня 2014 року вони виявили протікання води із батареї на кухні квартири, а тому терміново зателефонували до Харківської місцевої диспетчерської служби. Перша бригада аварійної служби КП "Харківські теплові мережі" їх запевнила, що стояк теплопостачання буде перекрито, після чого працівники поїхали, однак вода продовжувала витікати і позивачі були змушені повторно викликати аварійну службу. Так, у результаті здійснених працівниками другої бригади аварійної служби КП "Харківські теплові мережі" робіт сталося залиття квартири позивачів під великим напором гарячої води із батареї, що тривало близько 40 хв., та завдало шкоди іншим квартирам. Позивачі вважають такі дії співробітників КП "Харківські теплові мережі" незаконними, оскільки вони повинні були перекрити загальний стояк та спробувати усунути витікання води.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 червня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції, указаний позов задоволено частково.

Стягнуто з КП "Жилкомсервіс" на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 7 237 грн 50 коп. на відшкодування завданої внаслідок залиття квартири майнової шкоди у вигляді вартості виконання ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення пошкодженої квартири.

Стягнуто з КП "Жилкомсервіс" на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач КП "Жилкомсервіс" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 "Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова" житловий фонд переданий в господарське управління КП "Жилкомсервіс".

Відповідно до статуту КП "Жилкомсервіс" метою діяльності підприємства є здійснення функцій утримання на балансі переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання. Предметом діяльності підприємства є: укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг контроль за якістю послуг і виконання умов договорів.

01 січня 2007 року набрав чинності публічний договір про надання житлово-комунальних послуг між КП "Жилкомсервіс" та споживачами (власниками житлових і нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради). Підпунктом 3 п. 15 цього договору КП "Жилкомсервіс" зобов'язано утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, передбачені законодавством.

Між КП "Жилкомсервіс" та КП "Харківські теплові мережі" було укладено договір № 15/1, відповідно до умов якого останнє зобов'язувалося надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, усунення аварійних ушкоджень.

Як установив суд, КП "Харківські теплові мережі" виконало усі свої обов'язки з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, усунення аварійних ушкоджень.

За таких обставин та з підстав, передбачених ст. ст. 901, 902, 1166, 1167 ЦК України, ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідальним за залиття квартири позивачів є саме КП "Жилкомсервіс", яке є балансоутримувачем будинку, у якому розташована квартира позивачів. При цьому суд врахував, що КП "Жилкомсервіс" не довело, що шкоду спричинено не з його вини.

Таким чином, задовольняючи частково указаний позов і стягуючи з відповідача КП "Жилкомсервіс" на користь позивачів грошову суму на відшкодування майнової та моральної шкоди, апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 212, 303 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог.

При цьому розмір грошової суми на відшкодування майнової шкоди суд обґрунтував наданим позивачами відповідним звітом оцінювача про оцінку майна, вартість відновлювального ремонту квартири.

Розмір грошової суми на відшкодування моральної шкоди суд обґрунтовано визначив, виходячи із приписів ст. 23 ЦК України та із врахуванням роз'яснень, які містяться у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) , керуючись вимогами законності, справедливості, зважаючи на фактичні обставини справи, а саме: в результаті винних дій відповідача порушено нормальний уклад життя позивачів, протягом тривалого часу вони перебували у постійній нервовій та психологічній напрузі.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи відповідача КП "Жилкомсервіс", а саме: виконавцем послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, складовою яких є технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та теплопостачання, є КП "Харківські теплові мережі", працівники якого допустили недбальство, що призвело до залиття квартири позивачів, тому саме з вини КП "Харківські теплові мережі" сталося залиття квартири позивачів; відповідно до положень ч. 2 ст. 1166 ЦК України та установлених судом фактичних обставин справи відсутня вина КП "Жилкомсервіс" у залитті квартири позивачів; позивачами не доведено розміру завданої майнової та моральної шкоди відповідно до вимог ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.

Отже, рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.