Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", третя особа - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Москівець ВолодимирАндрійович, про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та поруки недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_7, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 15 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 серпня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 21 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра"), укладено кредитний договір, відповідно до умов якого він одержав кредит у розмірі 44 502 доларів 13 центів США для придбання квартири зі сплатою 14, 49 % річних, строком до 10 серпня 2028 року. Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним та банком було укладено договір іпотеки предметом якого є АДРЕСА_1. Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ним, ОСОБА_5 та банком укладено договір поруки від 30 грудня 1899 року. Указував, що кредитний договір не відповідає вимогам законодавства, при укладенні кредитного договору йому не надали детальної інформації щодо умов кредитного договору та не попередили про валютні ризики, укладений договір є несправедливим, не відповідає вимогам ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 230 ЦК України, тому є недійсним.

Ураховуючи викладене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили визнати недійсними з моменту укладення: кредитний договір та договір іпотеки від 21 серпня 2008 року, договір поруки від 30 грудня 1899 року, зобов'язати ПАТ КБ "Надра" зупинити нарахування пені, відсотків, штрафних санкцій за кредитним договором та зобов'язати приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Москівець В.А. виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Державного реєстру іпотек записи щодо предмета іпотеки - указаної квартири та заборони на її відчуження.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26 серпня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" для визнання кредитного договору недійсним немає, так як позивач не довів введення його в оману з боку відповідача чи обман, а також наявність умов для визначення такого договору несправедливим, чи укладеним через нечесну підприємницьку діяльність, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України). У зв'язку з наведеним відсутні підстави для визнання недійсним похідних, акцесорних договорів: договору іпотеки, договору поруки.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_7, відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 15 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.