Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дьоміної О.О., Демяносова М.В., Коротуна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівське", про припинення договору поруки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції на заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20 серпня 2015 року,

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати припиненним договір поруки від 23 липня 2088 року, яким забезпечувався кредитний договір від 23 липня 2008 року.

Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 20 серпня 2015 року, позов задоволено.

Визнано припиненим договір поруки 23 липня 2008 року № 1, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

У касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої та апеляційної інстанції було вірно встановлено, що згідно договору поруки від 23 липня 2008 року № 1 позивач взяв на себе зобов'язання за належне виконання умов кредитного договору від 23 липня 2008 року № 014/24-00/275, а Додатковою угодою від 20 жовтня 2009 року № 014/24-00/275/2, до вказаного кредитного договору, були внесені зміни, а саме - видача другого траншу коштів у розмірі 356 400 грн строком до 22 липня 2013 року, зі сплатою 24 % річних за користування другим траншем кредитних коштів.

Тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 559 ЦК України та роз'яснення викладені в п. 22 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 (v0005740-12) "Про судову практику застосування сулами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", суд першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки відповідно до додаткової угоди від 20 жовтня 2009 року № 014/24-00/275/2 до кредитного договору обсяг відповідальності поручителя - ОСОБА_4 збільшився, а в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем надавалась згода про збільшення обсягу зобов'язань за вказаним договором поруки від 23 липня 2008 року, тому суди вірно визнали поруку припиненою.

Також апеляційним судом, було вірно зазначено, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню із закриттям провадження, оскільки факт вирішення Білокуракинським районним судом справи без отримання відомостей про результати розгляду апеляційної скарги Банку на ухвалу від 31 березня 2014 року, не можуть бути підставою для вчинення таких процесуальних дій.

Відповідно до вказаного судова колегія дійшла висновку, що судами вірно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують і зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції відхилити.

Заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.