Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., ФаловськоїІ.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення суми боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року,

До Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області звернулись ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за договором позики.

Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 грудня 2013 року визнано мирову угоду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_7 звернулась із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 грудня 2013 року повернуто апелянту з підстав, визначених ст. 297 ЦПК України.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга заявника підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що наданих документів і матеріалів недостатньо для відкриття провадження і ухвалення судового рішення у справі, оскільки матеріали справи до апеляційного суду не надійшли, що згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (далі - Закон України) є підставою для повернення апеляційної скарги.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до положень статей 4, 10, 60 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В преамбулі Закону України зазначено, що цей Закон визначає заходи правового реагування в районі проведення антитерористичної операції і спрямований на забезпечення доступу громадян та юридичних осіб до суду.

Не погодившись із ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 грудня 2013 року, ОСОБА_7 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області, з урахуванням розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року про зміну територіальної підсудності справ.

В апеляційній скарзі, заявник зазначила, що оскаржуваною ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 грудня 2013 року вирішено питання (шляхом затвердження мирової угоди) щодо визнання права власності за позивачами по 1/3 частин квартири за кожним. Разом з тим, ОСОБА_7 є власником Ѕ частки спірної квартири на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 червня 2013 року, яке набрало законної сили. Крім того, заявник зазначила, що її не було залучено до участі у цій справі, в заявку із чим вказаною ухвалою суду першої інстанції порушено її право власності на спірне майно.

Апеляційна скарга разом із супровідним листом суду про те, що до Краматорського міського суду Донецької області така цивільна справа не надходила, надійшла до апеляційного суду Запорізької області, який уповноважений на її розгляд.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд правильно виходив з того, що згідно із Законом України і розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розгляд цієї справи в апеляційному порядку відноситься до компетенції апеляційного суду Запорізької області.

Разом з тим, суд не врахував тих обставин, що прийняття цього закону не змінює порядку прийняття апеляційної скарги, відкриття апеляційного провадження та перегляду судового рішення.

Повертаючи апеляційну скаргу з підстав відсутності достатніх матеріалів справи, необхідних для її розгляду, суд не виконав вимог ч. 7 ст. 297 ЦПК України та не вирішив питання про її повернення до суду першої інстанції для належного оформлення, а в разі необхідності і вирішення питання про відновлення втраченого провадження, як передбачено статтями 402 - 408 ЦПК України.

Враховуючи, що такі порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що суперечить нормам процесуального права і перешкоджає подальшому провадженню у справі, касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу апеляційного суду в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України скасувати, а вирішення питання про відкриття апеляційного провадження передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, який постановив ухвалу.

Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

ухвала оскарженню не підлягає.