Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального закладу Сумської обласної ради Грунської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Охтирського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 2 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 26 серпня 2015 року,

У квітні 2015 року комунальний заклад Сумської обласної ради Грунської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Охтирського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що у Грунській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті навчається ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого його мати ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав. Батько дитини записаний зі слів матері. ОСОБА_5 склала заяву, в якій відмовилася від утримання та виховання малолітнього сина та надала нотаріально посвідчену заяву на його усиновлення будь-яким особам. На даний час мати з дитиною не спілкується, матеріальної допомоги не надає. У зв'язку з цим позивач стягнути з ОСОБА_5 аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 2 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 26 серпня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 350 грн. щомісячно до його повноліття, починаючи стягнення з 17 квітня 2015 року та аліменти ухвалено сплачувати на користь комунального закладу Сумської обласної ради Грунської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Охтирського району. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити ухвалені у справі судові рішення в частині розміру стягнутих з неї аліментів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із визначенням розміру аліментів у розмірі 100 грн.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 193 СК України влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та виходячи із вказаних вище положень ч. 2 ст. 166, ст. 184, ч. 2 ст. 193 СК України дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності для стягнення з відповідача ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 350 грн. щомісячно до його повноліття, починаючи стягнення з 17 квітня 2015 року, та ухвалено їх сплачувати на користь комунального закладу Сумської обласної ради Грунської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Охтирського району, в якому навчається дитина.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника щодо наявності підстав для зменшення розміру аліментів є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 2 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.