Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 квітня 2016 року,

У жовтні 2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року у розмірі 1 086 441,26 грн та стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 06 серпня 2008 року у розмірі 251 520,94 грн.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2015 року, в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2015 року вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" збільшило позовні вимоги та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року у загальному розмірі 2 293 009,45 грн та стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 06 серпня 2008 року у загальному розмірі 251 520,94 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06 квітня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року у розмірі 2 293 009,45 грн та заборгованість за кредитним договором від 06 серпня 2008 року у розмірі 251 520,94 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У справі, яка переглядається, умовами договору поруки встановлено строк його дії - до повного виконання зобов'язань за кредитним договором від 07 серпня 2008 року.

Унаслідок порушення боржником виконання зобов'язань за кредитним договором, поручителю у червні 2011 року була направлена вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних з ним платежів, що відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умовам договорів кредиту і поруки.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за його користування та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.

У разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбачений ч. 4 ст. 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Встановивши, що вимога про дострокове виконання основного зобов'язання поручителю була направлена 17 червня 2011 року, отримана 30 червня 2011 року, а з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договором від 07 серпня 2008 року банк звернуся у жовтні 2013 року, суди дійшли правильного висновку про припинення поруки у зв'язку із пропуском строку пред'явлення вимог до поручителя, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують, крім того, висновки судів відповідають правовій позиції висловленій Верховним Судом України у постановах від 24 вересня 2014 року (справа № 6-106цс14), від 16 березня 2016 року (справа № 6-1301цс15) та інші.

На підставі вказаного колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України" відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.