Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Іваненко Ю.Г.,

Коротуна В.М., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року,

У липні 2014 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у розмірі 1 497 286 грн, у зв'язку з неналежним виконанням останніми умов цього договору.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 318 983,24 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ст. 297 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, а саме не було надано доказів про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не зазначено усіх сторін, які брали участь у справі із зазначенням їх місця проживання.

Однак висновки апеляційного суду не відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, з наступних підстав.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 (v003p710-03) ).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до положень статей 4, 10, 60 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 лютого 2015 року апеляційну скаргу на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2014 року залишено без руху, зокрема, надано заявнику строк, протягом тридцяти днів, для подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважності причини його, а також надано строк у п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для направлення суду апеляційної інстанції оновленої апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників процесу (а.с. 171-172).

Однак, апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_4 у своєму клопотанні вказував на те, що він перебуває у зоні проведення АТО та посилався на складне фінансове становище і перебування на лікуванні (а.с. 165).

Також, згідно із наданої ОСОБА_4 до суду касаційної інстанції довідки Донецької обласної клінічної травматологічної лікарні від 15 квітня 2015 року № 142/а вбачається, що ОСОБА_4 перебував на лікуванні з 28 грудня 2014 року по 15 квітня 2015 року із травмою, що підтверджує неможливість виконати ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Також відповідно до положень ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому ЦПК України (1618-15) не містить вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку; вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України (1618-15) та закріплених у ст. 13 ЦПК України.

Крім того, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав неналежного оформлення апеляційної скарги, суддя не взяв до уваги, вимоги ч. 2 ст. 297 ЦПК України, якою передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього кодексу, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України (яка містить вичерпний перелік підстав, за яких суд може відмовити у відкритті апеляційного провадження) не передбачена відмова у відкритті провадження за мотивів не усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність скасування ухвали судді апеляційного суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного.

Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 квітня 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

ухвала оскарженню не підлягає.