Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Демяносова М.В., Іваненко Ю.Г., Коротуна В.М., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 червня 2015 року,

У січні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2015 року заяву ОСОБА_6 задоволено.

Скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2011 року.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 6 березня 2007 року в розмірі 1 362 398 грн 85 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 7 листопада 2007 року в розмірі 1 753 952 грн 11 коп.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 червня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2015 року скасовано.

В задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 23 травня 2011 року відмовлено

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 та ухвалюючи нове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що заявник не підписував договір поруки від 6 березня 2007 року, який укладено на забезпечення зобов'язання ОСОБА_8 за кредитним договором № 03/07/865М. Зазначена нововиявлена обставина встановлена рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 6 грудня 2012 року, яким визнано вищезазначений договір поруки недійсним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_6 було відомо про те, що він не укладав із ПАТ КБ "ПриватБанк" договір поруки на забезпечення кредитного договору від 6 березня 2007 року. Крім того, оскаржуючи в апеляційному порядку рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року, заявник посилався на наявність судового рішення, яким визнано недійсним договір поруки. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку по відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Проте зазначені висновки апеляційного суду не відповідають вимогам матеріального та процесуального закону з наступних підстав.

Судами встановлено, що у 2009 році Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", звернулось до суду з позовом до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ОСОБА_8 та ЗАТ КБ "ПриватБанк". Зазначені кредитні угоди забезпечені порукою.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 6 березня 2007 року № 03/07/865М в розмірі 1 362 398 грн 85 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 7 листопада 2007 року в розмірі 1 753 952 грн 11 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог банку відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив його до апеляційного суду. Зазначав, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 6 грудня 2012 року визнано недійсним договір поруки, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк", а тому ОСОБА_6 вважав, що підстави для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором солідарно з боржником відсутні.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що рішення апеляційного суду Тернопільської області від 6 грудня 2012 року ухвалено пізніше, суд першої інстанції не міг врахувати обставини встановлені ним, а тому дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь банку солідарно з боржника та поручителів заборгованості за кредитним договором. Крім того, апеляційний суд зазначив, що із заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_6 не звертався.

13 лютого 2014 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк"до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин, прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6, апеляційний суд не врахував вимоги ст. 204 ЦК України, не звернув уваги, що обставина, яка полягає у недійсності договору поруки на момент ухвалення рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 23 травня 2011 року, не мала статусу юридичного факту. Враховуючи зазначене висновки апеляційного суд про те, що обставини на які посилається заявник не можуть бути нововиявленими є передчасними.

Крім того, апеляційним судом не враховано, що перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей ст. ст. 361- 365 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб'єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об'єкти перегляду та компетенцію судів, які здійснюють такий перегляд.

Відповідно до ст. 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому ЦПК України (1618-15) для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Апеляційний суд відповідно до наданих йому ст. 307 ЦПК України повноважень має право постановити ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення, постановленої з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання (п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30 березня 2012 року (v0004740-12) ).

Оскільки, повноважень скасовувати рішення і ухвалювати нове рішення за відсутності нововиявлених обставин апеляційний суд не має, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення порядку вирішення вказаного питання.

Отже, рішення апеляційної інстанції не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 червня 2015 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ухвала оскарженню не підлягає.