Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мартинюка В.І., Наумчука М.І., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року,

У грудні 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 березня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір. Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 32 768,68 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 8 685,20 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 22 046,88 грн, штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн та штрафу (відсоткова складова) - 1 536,60 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 23 березня 2006 року у розмірі 32 768,68 грн, яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 8 685,20 грн та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 22 046,88 грн.

В іншій частині рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2015 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції або ухвалення нового рішення, яким відмовити ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив з того, що відповідач періодично погашав заборгованість, останнє погашеннябуло здійснено ним 03 жовтня 2012 року, а тому банком не пропущено строк позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого банк надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_6 періодично погашав заборгованість за кредитним договором в межах строків позовної давності, і останній платіж ним було здійснено 03 жовтня 2012 року.

Вказаний розрахунок відповідачем не оспорено.

З указаним позовом до суду банк звернувся 16 грудня 2013 року.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, і оцінивши наявні у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки банк звернувся за захистом своїх прав та інтересів в межах позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.

Керуючись ч. 1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.