Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про зміну способу і порядку виконання рішення суду, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2016 року,

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулось до суду з указаною заявою, у якій просило змінити (уточнити) спосіб і порядок виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2012 року, додаткового рішення від 26 липня 2013 року, додавши "Реалізацію предмету іпотеки квартири загальною площею 44,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, здійснити шляхом проведення нотаріальної реєстрації правочину купівлі-продажу предмету іпотеки на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2012 року, додаткового рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року та договору іпотеки від 05 квітня 2007 року № НАЕЕGА14360002 без надання нотаріусу будь-яких інших правовстановлюючих документів, в яких ПАТ КБ "ПриватБанк" не є стороною".

На обґрунтування заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що Червонозаводським районним судом м. Харкова ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання договору купівлі-продажу банком будь-якій особі-покупцеві від імені ОСОБА_4 з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з виселенням та зняттям з реєстраційного обліку ОСОБА_4

Заявник вказував, що ОСОБА_4 на момент винесення рішення була власницею предмета іпотеки, проте на стадії отримання правовстановлюючих документів на нерухомість виникли труднощі, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, а саме: свідоцтво про право на спадщину, яке видано Першою харківською державною нотаріальною конторою 28 січня 2009 року за № 7-16.

14 травня 2014 року було отримано відповідь від Першої харківської державної нотаріальної контори про відмову в наданні правовстановлюючого документу у зв'язку з тим, що дублікати нотаріально посвідчених документів видаються за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Посилаючись на те, що для здійснення правочину з реалізації предмету іпотеки достатнім є пред'явлення до нотаріальної контори лише аргументованого рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та договору іпотеки, банк просив задовольнити заяву.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву банку.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви, виходили з того, що заява банку про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом вчинення договору купівлі-продажу предмету іпотеки тільки на підставі рішення суду від 03 квітня 2012 року та додаткового рішення від 26 липня 2013 року без надання нотаріусу будь-яких інших правовстановлюючих документів, у яких ПАТ КБ "ПриватБанк" не є стороною - не є зміною порядку та способу виконання рішення суду, а є по суті втручанням у дії нотаріуса.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних ухвал, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки, а також особистого тлумачення норм чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.