Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", яке діє через представника Верещака Валерія Миколайовича, на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2016 року,

У жовтні 2015 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна") звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 у порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 9 120 грн та судові витрати, посилаючись на те, що відповідач у порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" своєчасно не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ "СК "Провідна", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що 14 січня 2014 року між ПрАТ "СК "Провідна" та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

23 липня 2014 року на перехресті вулиць Благовісна і О.Дашкевича у м. Черкаси сталась дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, якого постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 жовтня 2014 року було визнано винним у цій дорожньо-транспортній пригоді.

Позивачем, на виконання умов укладеного сторонами договору від 14 січня 2014 року, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 120 грн.

Відповідач про дорожньо-транспортну пригоду страховика повідомив лише 05 серпня 2014 року, а тому позивач подав до суду регресний позов з підстав, передбачених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову з огляду на наступне.

Підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" установлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Оскільки судами у справі, яка переглядається, встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

З огляду на вказане суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Вказаний висновок судів також відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом України в постанові від 16 березня 2015 року у справі № 6-284цс15.

Таким чином, суди, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", яке діє через представника ВерещакаВалерія Миколайовича, відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.