Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційною скаргою Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її матір

ОСОБА_4 Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, яка розташована на території Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. У видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом їй відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого законом для подання заяви про прийняття спадщини шестимісячного строку.

Як на підстави пропуску, встановленого законом строку для надання додаткового строку на прийняття спадщини, позивач посилалась на те, що вона проживає в Російській Федерації, не знала про смерть матері, так як мала складні стосунки з останньою і не була присутня на її похоронах.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року її матері ОСОБА_4 два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.

У касаційній скарзі Шишкінська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що докази на підтвердження поважності причин пропуску строку прийняття спадщини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій для прийняття спадщини, які перешкоджали звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, позивачем не надано.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із поважності причин, які унеможливили подачу в строк, визначений ст. 1270 ЦК України, заяви про прийняття спадщини.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, яка є матір'ю позивача. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно - земельну ділянку, яка розташована на території Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Новоукраїнської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса від 5 червня 2015 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, у зв'язку пропуском, встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалюючи рішення про визначення ОСОБА_3 додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, апеляційний суд вважав, що проживання останньої в іншій країні, непідтримання позивачем близьких стосунків із матір'ю у зв'язку зі зловживанням останньою спиртними напоями, необізнаність про смерть матері та хвороба позивача свідчать про поважність причин пропуску нею шестимісячного строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Суд першої інстанції вірно застосував положення ст. 1270, ч. 1 ст. 1272 ЦК України, на підставі наданих сторонами доказам прийшов до правильного висновку про відсутність поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4

Причини, на які посилається позивач, а саме її проживання в іншій країні, непідтримання близьких стосунків із матір'ю через зловживання останньою спиртними нопоями, необізнаність позивача про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері протягом семи років, перебування позивач на стаціонарному лікуванні у період з 1 грудня 2012 року по 26 грудня 2012 року не є такими, які позбавляли її можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Висновок місцевого суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 4 листопада 2015 року (справа 6-1486цс15), які є обов'язковими для всіх судів.

Під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, а тому рішення суду відповідає вимогам матеріального права.

Проте всупереч вимогам статей 303, 316 ЦПК України, апеляційний суд переоцінив наявні в справі докази, не витребував нових, не навів належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції та скасував законне рішення суду першої інстанції.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2015 року скасувати, рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2015 рокузалишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.