Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", треті особи: ОСОБА_3, профспілкова організація приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на посаді заступника голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з 07 жовтня 2014 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Мотивував тим, що з 23 квітня 2012 року ОСОБА_2 працював на посаді заступника голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Наказом № 260/ОС від 06 жовтня 2014 року ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади за п.1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, на підставі проведеного позапланового аудиту діяльності ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Зазначив, що жодних фактів невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, не було, заходи дисциплінарного стягнення не застосовувались. Вважає, що вказаний наказ суперечить положенням ст. 41 КЗпП України.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з 07 жовтня 2014 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79 793,56 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані заявником матеріали вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності. Обставини, на які посилається заявник не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив з того, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, поновив працівника на попередній роботі.

Висновки судів узгоджуються з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) .

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи місцевим та апеляційним судами не вбачається.

Керуючись ст. 328 ЦПК України, -

Відмовити приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", треті особи: ОСОБА_3, профспілкова організація приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.