Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про скасування рішення третейського суду,

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 05 грудня 2014 року у справі № 1873/14 за позовом Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що третейським судом, розглянувши вказану справу, було порушено вимоги п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", оскільки третейським судам не підсудні справи у спорах щодо захисту прав споживачів, в тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2015 року, у задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та задовольнити заяву про скасування рішення третейського суду і скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції з висновками якого погодився й апеляційний суд, керуючись ст. 51 Закону України "Про третейські суди", ст. 389-5 ЦПК України, виходив з того, що третейський суд не вийшов за межі своєї компетенції та розглянув справу в рамках третейської угоди, оскільки договір укладений між сторонами від 26 червня 2008 року містить третейське застереження.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про скасування рішення третейського суду, за касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.