Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Висоцької В.С., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом державного підприємства "Науково-дослідний інститут радіосистем" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, виселення, за касаційною скаргою державного підприємства "Науково-дослідний інститут радіосистем" та касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2013 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 1 квітня 2015 року,

У квітні 2007 року державне підприємство "Науково-дослідний інститут радіосистем" (далі - ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем") звернулося до суду з позовом, у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просило: визнати недійсним ордер, виданий 15 грудня 2005 року ОСОБА_4 на право зайняття сім'єю з двох чоловік кімнат площами 11,8 кв.м та 8,2 кв.м в гуртожитку по АДРЕСА_1, та ордер, виданий 15 листопада 2005 року на ім'я ОСОБА_4 на право зайняття сім'єю з двох чоловік всієї квартири АДРЕСА_1 за вказаною вище адресою; виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімнати площею 8,2 кв.м квартири АДРЕСА_1; визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_7 такими, що втратили право на користування кімнатою площею 11,8 кв.м в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, та виселити їх з цієї кімнати без надання їм іншого житлового приміщення.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 був прийнятий на роботу як молодий спеціаліст на посаду наукового співробітника Науково-дослідного інституту радіосистем м. Житомира із зазначенням на направленні Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" № 5/5 - без надання житла. Враховуючи складність спільного проживання відповідача із батьками, рішенням профспілкового комітету і адміністрації інституту від 8 вересня 2005 року йому була надана кімната АДРЕСА_1, що є гуртожитком інституту та знаходиться на його балансі. Відповідач незаконно зайняв додатково ще одну кімнату в гуртожитку площею 8,2 кв.м без відповідного рішення. Зазначена кімната була виділена іншому працівнику інституту ОСОБА_6, яка потребувала тимчасового житла.

Відповідачі добровільно відмовляються звільнили зайняту ними кімнату, крім того, ордер від 15 грудня 2005 року на кімнати площами 11,8 кв.м. та 8,2 кв.м. та ордер від 15 листопада 2005 року на всю квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_4 інститутом не видавалися. ОСОБА_4 припинив трудові відносини з підприємством 19 вересня 2006 року, більше шести місяців, з жовтня 2006 року по березень 2007 року, в гуртожитку не проживає і не сплачує за нього кошти, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила вселити її і членів сім'ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в кімнату площею 8,2 кв.м гуртожитку по АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що кімната площею 8,2 кв.м за цією адресою була їй виділена інститутом на підставі ордеру № 2 від 1 листопада 2006 року, разом з тим, відповідачі зайняли зазначену кімнату самовільно чим порушили її право на житло.

У жовтні 2008 року ОСОБА_5 подала зустрічний позов, у якому просила визнати недійсним ордер № 2 від 1 листопада 2006 року, виданий ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" на ім'я ОСОБА_6 на право зайняття сім'єю з двох чоловік кімнати площею 8,2 кв.м в гуртожитку по АДРЕСА_1.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 разом з чоловіком ОСОБА_4 та неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 на законних підставах проживає у кімнатах площами 11,8 кв.м та 8,2 кв.м на підставі ордера від 15 грудня 2005 року. В порушення норм житлового законодавства інститутом був виданий ОСОБА_6 ще один ордер від 1 листопада 2006 року на кімнату площею 8,2 кв.м в гуртожитку, тобто була незаконно виділена кімната, яка фактично використовується позивачем та її сім'єю.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2013 року у задоволенні позову ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" та позову ОСОБА_6 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним ордер № 2 від 01 листопада 2006 року, виданий ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" на ім'я ОСОБА_6 на право заселення кімнати площею 8,2 кв.м в гуртожитку, квартира АДРЕСА_1. Стягнуто з ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" в доход Держави 42 грн 50 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 серпня 2013 року рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення.

Позовні вимоги ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" задоволено частково. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_7 з кімнати площею 8,2 кв.м гуртожитку, що знаходиться в АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_7 з кімнати площею 11,8 кв.м гуртожитку, що знаходиться в АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні іншої частини позовних вимог ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Вселено ОСОБА_6 та членів її сім'ї ОСОБА_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в кімнату площею 8,2 кв.м. гуртожитку, що знаходиться в АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення апеляційного суду, в частині виселення ОСОБА_4 та членів його сім'ї з кімнати площею 11,8 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 скасовано, справу у цій частині направлено на новий апеляційний розгляд.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2014 року апеляційну скаргу ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" задоволено частково. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2013 року, в частині правового обґрунтування, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2015 року касаційну скаргу ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" задоволено частково. Рішення апеляційного суду від 25 вересня 2014 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвало апеляційного суду Житомирської області від 1 квітня 2015 року апеляційні скарги ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем", ОСОБА_6 відхилені. Рішення місцевого суду в частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, виселення, залишено без змін.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вже наявних судових рішень у справі, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, переглянув рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2013 року в частині вимог ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, виселення з кімнати площею 11,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" та ОСОБА_6, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позову ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просять їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх доньки ОСОБА_7 з кімнати площею 11,8 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх доньки ОСОБА_7 з кімнати площею 11,8 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду у вищевказаній частині. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, у зв'язку із чим, обґрунтовано залишив рішення місцевого суду у цій частині без змін.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що положення ч. 2 ст. 132 ЖК України на ОСОБА_4 не поширюються, а тому він не може бути виселений з кімнати площею 11,8 кв.м з цих підстав. Підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням у гуртожитку також не вбачається.

При вирішенні даної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень в частині вирішення позовних вимог ДП "Науково-дослідний інститут радіосистем" про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх доньки ОСОБА_7 з кімнати площею 11,8 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 відсутні.

При цьому вимоги позивача про виселення ОСОБА_4 та членів його сім`ї з кімнати площею 8,2 кв.м в зазначеному гуртожитку вирішені рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 серпня 2013 року, на що звертав увагу апеляційний суд в оскаржуваній у даному випадку ухвалі.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний інститут радіосистем" та касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2013 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 1 квітня 2015 року в частині вирішення позову державного підприємства "Науково-дослідний інститут радіосистем" про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх доньки ОСОБА_7 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в гуртожитку та їх виселення з кімнати площею 11,8 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.