6-18005св15 Про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - 29.07.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 травня 2015 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ (далі - ДП "ЖЕК № 26") про стягнення майнової та моральної шкоди.

Позивачка посилалась на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 27 липня 2013 року сталося залиття її квартири та, як виявилось згодом, залиття відбулось у зв'язку із аварійний проривом трубопроводу холодної води сумісних квартир № № 107 та 158. Внаслідок цього було пошкоджено її майно.

Відповідно до звіту від 06 серпня 2013 року, проведеного на її замовлення СОД ФОН ОСОБА_8, вартість майнового збитку становить 12 340 грн 90 коп., а витрати для усунення збитку без урахування ПДВ -13 495 грн 80 коп.

Позивачка зазначала, що відповідач ДП "ЖЕК № 26" не бажає в добровільному порядку відшкодувати завдану майнову шкоду.

Крім того, позивачка зазначала, що їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у зміні життєвих і виробничих стосунках, що призвело до фізичних та душевних хвилювань, адже вона на час залиття перебувала на 9 місяці вагітності. Спричинену моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 10 тис. грн.

Надалі позивачка неодноразово заявляла клопотання про зміну відповідача та залучення співвідповідачів, а відповідно уточнювалась і позовна заява щодо кола відповідачів.

Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області, зокрема від 05 січня 2014 року, 28 травня 2014 року, 16 червня 2014 року змінювався процесуальний статус ДП "ЖЕК № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ та, відповідно, останній набув статусу відповідача, а також залучені до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Враховуючи вказане, позивачка просила стягнути з відповідачів майнову шкоду в розмірі 13 459 грн 80 коп., моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн та витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 травня 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП "ЖЕК № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ на користь ОСОБА_3 9 028 грн 80 коп. на відшкодування майнової шкоди та 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ДП "ЖЕК № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ на користь ОСОБА_3 187 грн 38 коп. судового збору та 2 000 грн на відшкодування витрат на правову допомогу, а також на користь держави 0,50 грн судового збору.

У решті вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДП "ЖЕК № 26" ВКФ "Будмашпрод"-ТОВ, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 20 листопада 2012 року № 3549, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сорочинською І.Г., зареєстрованого 20 грудня 2012 року КП "ВМБТІ" в Книзі № 383, запис № 36/3512, та свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 липня 1991 року адміністрацією ДП "Будівельне управління № 148", зареєстрованого 28 липня 1998 року в КП "ВООБТІ" в Книзі № 383, запис № 36/35120 (позивачка у свідоцтві вказана як ОСОБА_3, нині - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-БВ № 090079 від 14 вересня 2009 року).

Співвласниками квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 30 грудня 1999 року, виданим виконкомом Вінницької міської ради та зареєстрованим 28 жовтня 2000 року в КП "ВООБТІ" в реєстровій книзі № 472, запис № 36/41995.

Згідно з актом від 27 липня 2013 року, складеним комісією у складі директора ДП "ЖЕК № 26" ОСОБА_11, мешканки квартири НОМЕР_1 та мешканки квартири НОМЕР_2, 27 липня 2013 року відбувся аварійний прорив трубопроводу холодної води між стінами квартир АДРЕСА_2, що призвело до залиття холодною водою стін та стелі квартири АДРЕСА_1.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що аварійний прорив трубопроводу холодної води стався безпосередньо на стояку внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання, що розташований в технологічній ніші між стінами квартир АДРЕСА_2, а обов'язок щодо утримання внутрішньобудинкової мережі в належному технічному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонт, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладений на ДП "ЖЕК № 26", а тому дійшов висновку про те, що шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1, має відшкодувати ДП "ЖЕК № 26".

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) (далі - Закон) визначені терміни, які використовуються у ньому, зокрема, визначено, що власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;

внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Статтями 20, 21 Закону передбачено права та обов'язки виконавця та споживача житлово-комунальних послуг.

При цьому і виконавець, і споживач зобов'язані укласти договір на надання послуг з визначенням відповідальності за дотримання його умов, своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Аналогічні обов'язки передбачені і для виконавця, який, окрім іншого, зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

У ст. 26 Закону передбачено також істотні умови договору між виконавцем та споживачем, якими є, окрім іншого, вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; права та обов'язки сторін; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); порядок здійснення ремонту.

Такі вимоги передбачені і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , які були чинними на час виникнення правовідносин, за якими виконавець послуг зобов'язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії ситуацій, також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором.

Разом із тим чинним законодавством проведено розподіл між поняттями "внутрішньобудинкові" та "внутрішньоквартирні" комунальні мережі.

Відповідно до п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 (869-2011-п) , витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах визначаються за кожною інженерною системою окремо. Внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку). Загальна вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем визначається як сума вартості технічного обслуговування наявних у житловому будинку (гуртожитку) внутрішньобудинкових систем.

Внутрішньобудинковою системою теплопостачання є система від першої запірної гідравлічної арматури по ходу теплоносія на підвідному трубопроводі (якщо будинок не обладнаний елеваторним вузлом) або останньої розташованої в елеваторному вузлі запірної гідравлічної арматури по ходу теплоносія на підвідному трубопроводі до останньої запірної гідравлічної арматури по ходу теплоносія на зворотному трубопроводі в будинку (якщо будинок не обладнано елеваторним вузлом) або першої розташованої в елеваторному вузлі запірної гідравлічної арматури по ходу теплоносія на зворотному трубопроводі в будинку, за винятком внутрішньоквартирних мереж, які починаються з трійника (врізки), що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи.

Тому обов'язок виконавців з надання житлово-комунальних послуг щодо відшкодування шкоди може виникнути лише за наявності відповідних договорів, у яких було б передбачено їх обов'язок з утримання внутрішньоквартирних систем теплопостачання.

За загальним правилом, відповідно до ст. 151 ЖК Української РСР та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири.

Отже, власник приватизованого житла зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; не перевірили, коли саме було проведено останню перевірку стану внутрішньобудинкових систем, яка згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення повинна проводитися два рази на рік, не встановили причину прориву трубопроводу на стояку системи холодного водопостачання та дійшли передчасного висновку про стягнення грошових коштів на відшкодування шкоди з ДП "ЖЕК № 26".

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.