Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Гвоздика П.О., Іваненко Ю.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Кам'янська сільська рада Житомирського району Житомирської області про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та витребування майна за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 січня 2015 року, додаткове рішення від 22 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року,

У липні 2012 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_9, якому належала на праві власності земельна ділянка площею 3,2551 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сонячне на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Після смерті батька, вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак оформити свої права на спадкове майно не змогла, оскільки вказана земельна ділянка перейшла у власність її сестри - ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2006 року, укладеному між ОСОБА_9, від імені якого діяла ОСОБА_5 на підставі довіреності від 15 грудня 2006 року та ОСОБА_6

Вважає, що ОСОБА_9 внаслідок хвороби не міг особисто підписати довіреність про продаж спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим просила суд визнати недійсними довіреність від 15 грудня 2006 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 грудня 2006 року, скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку та реєстрацію права власності, виданий на ім'я ОСОБА_6 з припиненням права власності ОСОБА_7 на вказане майно.

Частково змінивши предмет позову, просила суд визнати недійсними: довіреність від 15 грудня 2006 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 грудня 2006 року; визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті батька та витребувати вказану земельну ділянку у ОСОБА_7

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 03 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ від 01 жовтня 2014 року рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 05 січня 2015 року позов задоволено частково.

Ухвалено визнати недійсними:

- довіреність від 15 грудня 20106 року, видану від імені ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_5, посвідчену секретарем Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_10 і зареєстровану у реєстрі за № 121;

- договір від 21 грудня 2006 року про купівлю-продаж земельної ділянки площею 3,2551 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, укладений між ОСОБА_9, від імені якого діяла ОСОБА_5, як продавцем та ОСОБА_11, як покупцем.

Витребувано у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 3,2551 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області для вирішення питання про спадкування зазначеного об'єкту нерухомості після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2015 року вирішено питання про стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних із залученням експерта та витрат на правову допомогу в розмірі 3000 гривень з кожного.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку і витребування земельної ділянки скасовано та ухвалено в цій частині нове.

Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_9 право власності на земельну ділянку площею 3,2551 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сонячне на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

Витребувано у ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,2551 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Сонячне на території Кам`янської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Змінено додаткове рішення суду першої інстанції.

Зменшено розмір судових витрат, стягнутих з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 з 3000 гривень до 692 гривень, збільшено розмір судових витрат, стягнутих з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 з 3000 гривень до 4614 гривень 65 копійок з кожної.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції, а також рішення апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Встановивши, що спірна земельна ділянка є спадковим майном та врахувавши висновки судових почеркознавчих експертиз, відповідно до яких підпис у двох примірниках довіреності від імені ОСОБА_9 виконано не ним, а іншою особою, суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині погодився й апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання права власності та витребування земельної ділянки, апеляційний суд на підставі ст. ст. 328, п. 3 ч. 1 ст. 388, ст. ст. 1261, 1269 ЦК України, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вірно врахував, що вимоги про стягнення витрат на правову допомогу та залучення експерта не пов'язані з вимогами, заявленими до ОСОБА_7, а тому правильно стягнув такі витрати з ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 січня 2015 року в частині, залишеній без змін рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року, додаткове рішення від 22 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.