Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Висоцької В.С., Кафідової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Святошинського районного управління Головного управління в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року,-

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути за рахунок державного бюджету на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 000 грн; зобов'язати відповідача повернути йому скановані паспортні дані, які містять його особистий підпис.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на

неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права та процесуального права до спірних правовідносин.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, керуючись ст. 56 Конституції України, ст. 1176 ЦК України, положеннями Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , виходив з того, що вимоги позивача не мають правового обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, задоволенню не підлягають.

При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.