Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Гвоздика П.О., Іваненко Ю.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 березня 2015 року,

У вересні 2014 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що вона є власником земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2. На території земельних ділянок знаходиться будинок (недобудова).

Належні їй земельні ділянки були самовільно зайняті відповідачем. Так, ОСОБА_7, діючи від імені позивача, 26 жовтня 2006 року уклав договір дарування вказаних земельних ділянок, згідно з яким земельні ділянки подаровані ОСОБА_8

Після укладення договору дарування ОСОБА_8 почав користуватися земельними ділянками та вселився в недобудований будинок.

Разом з ним вселилась ОСОБА_5, яка до теперішнього часу там проживає.

В подальшому рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2012 року договір дарування земельної ділянки від 26 жовтня 2006 року кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0154 га, для ведення особистого підсобного господарства та кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1015 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_8, визнано недійсним

Посилаючись на неможливість вільно користуватися своїм майном, позивач просила суд усунути перешкоди у користуванні спірними земельними ділянками, зобов'язати ОСОБА_5 звільнити їх та не чинити перешкод у користуванні майном.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, у зв'язку з чим дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.