Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Коротуна В.М., Парінової І.К.,
Нагорняка В.А., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2014 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позивачі посилались на те, що позивач ОСОБА_6 є власником магазину, розташованого по АДРЕСА_2, на першому поверсі п'ятиповерхового будинку. Над магазином в даному будинку розташована квартира № 44, яка належить відповідачу ОСОБА_5
08 лютого 2014 року близько 04 год. 00 хв. стався прорив батареї центрального опалення в квартирі відповідача. Протягом тривалого часу гаряча вода заливала магазин. Вода лилася по сходовому маршу на перший поверх і навіть по зовнішній стіні будинку. Залиттям завдано істотних пошкоджень приміщенню магазину, що вимагає проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Внаслідок залиття гарячою водою був пошкоджений товар (кондитерські вироби), який знаходився у магазині та належав позивачу ОСОБА_4 Також вийшли з ладу холодильні камери, кондиціонери, кавоварка, електричні лампочки, інше електрообладнання, торговельне обладнання та устаткування.
Крім того, позивач ОСОБА_6 поніс непередбачені витрати, сплачені спеціалісту за визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт, тому позивачі просили стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди 63 486 грн, у відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн, стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 198 484 грн 77 коп. та у відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди 63 486 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 163 957 грн 68 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 16 травня 2007 року ОСОБА_6 на праві власності належить нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_2
18 вересня 2014 року позивачем ОСОБА_6 було отримано свідоцтво про право власності на продуктовий магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2
Позивач ОСОБА_4 згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію є фізичною особою-підприємцем.
01 червня 2012 року між позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір безоплатного користування, відповідно до якого ОСОБА_4 прийняла у тимчасове користування вищевказане нежитлове приміщення для розміщення магазину для здійснення підприємницької діяльності.
Також встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі управління комунального господарства та будівництва.
08 лютого 2014 року стався порив батареї централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5
Належна відповідачу квартира знаходиться поверхом вище над приміщенням магазину, в результаті чого приміщення магазину, торговельне обладнання та товар було пошкоджено у результаті залиття гарячою водою.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що внаслідок залиття магазину позивачам завдано майнову шкоду, яка підлягає стягнення з відповідачки. Також суд виходив з того, що в результаті залиття гарячою водою приміщення магазину та пошкодження товару, що знаходився у магазині, позивачам було завдано моральну шкоду.
Відповідно до ст. ст. 322, 323 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 151 ЖК Української РСР та п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п)
, власник зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів до їх усунення.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У правовідносинах щодо відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди: не позивач доводить наявність вини відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.
Згідно з актом, складеним 08 лютого 2014 року комісією у складі: Голоти Л.Г - начальника відділу комунального господарства управління комунального господарства та будівництва, Пюстонен М.І. - головного спеціаліста управління комунального господарства та будівництва, Корєпової О.В. - головного спеціаліста управління комунального господарства та будівництва, 08 лютого 2014 року близько 03 год. 00 хв. відбувся прорив батареї опалення в квартирі № 44, яка розташована над магазином, в результаті чого приміщення магазину та все торговельне обладнання було залито гарячою водою. Під час затікання води відбулося коротке замикання системи електропостачання приміщення, в результаті чого обладнання було знеструмлене. Плити підвісні стелі "Армстронг" повністю зруйновані.
Згідно з актом ЖС-1 від 10 лютого 2014 року причина аварії - пошкодження радіатора опалення у квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до висновку спеціаліста від 15 лютого 2014 року № 3 вартість ремонтно-відновлювальних робіт приміщення магазину становить 63 486 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проведено інвентаризацію пошкоджених товарно-матеріальних цінностей (товару), вартість якої згідно з наданими накладними та чеками становить 163 957 грн 68 коп.
Отже, внаслідок залиття магазину позивачу ОСОБА_6 завдано майнову шкоду у розмірі 63 486 грн, а ОСОБА_4 - 163 957 грн 68 коп.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що внаслідок залиття магазину позивачам завдано майнову шкоду, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Також суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що в результаті залиття гарячою водою приміщення магазину та пошкодження товару, що знаходився у магазині, позивачам було завдано моральну шкоду, та, виходячи з принципів розумності і справедливості, дійшли правильного висновку про стягнення на користь позивачів моральної шкоди по 3 тис. грн на кожного.
З урахуванням вказаних норм колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
|
М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
В.А. Нагорняк
І.К. Парінова
О.В. Ступак
|