Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Гвоздика П.О., Завгородньої І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном, визнання дій неправомірними, визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 на підставі договору міни від 04 вересня 2003 року належить на праві приватної власності 29/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: А-1 - житлового будинку, житловою площею 25 кв. м, загальною площею 34,3 кв. м, що складається з: І - тамбуру, 1 - кухні, 2,3 - житлових кімнат, навісу - а, фундаменту - а1; сараю - В; убиральні - Г; сараю - Е; душу - К; огорожі - 1,4,5, 15,16,18; мостіння.

Іншим співвласником домоволодіння є ОСОБА_6, якій належить 79/100 частин спірного домоволодіння, яке складається з: житлового будинку - Б-1, житловою площею 44,6 кв. м, загальною площею - 69,0 кв. м; вбиральні - Д, сараїв - Ж,З, навісу - Л, душу - И, споруд - 2,3,6-14, 17-21, мостіння - ІІ.

ОСОБА_4 рішенням виконкому Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради від 19 серпня 2005 року № 484 дозволено реконструкцію належного житлового будинку А-1 з прибудовою нежитлових приміщень.

На підставі такого дозволу позивач добудував до житлового будинку А-1 нежитлове приміщення А''-1 площею 15,7 кв. м, право власності на яке ще не оформлено. За рахунок цієї прибудови збільшилася загальна та житлова площа будинку А-1.

Згідно з актом від 31 жовтня 2008 року Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради ) у зв'язку з збільшенням загальної і житлової площі житлового будинку А-1 змінився розмір часток співвласників.

Відповідно до акта КП "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради про зміну розміру часток у фактичному користуванні ОСОБА_4 знаходиться житловий будинку А-1, житловою площею 32,4 кв. м, загальною площею 48,1 кв. м, сарай - В, убиральня - Г, сарай - Е, душ - К, споруди - 1, 4, 5, 16, 18, І, що складає 45/100 частини домоволодіння.

Згідно з вказаним актом у фактичному користуванні ОСОБА_6 знаходяться: житловий будинок Б-1, житловою площею 44,6 кв. м, загальною площею 69,0 кв. м, убиральня - Д, сарай - Ж, сарай - З, душ - И, навіс - Л, душ - М, навіс - Н, споруди - 2, 3, 6-14, 17,19, ІІ,ІІІ, що складає 55/100 частини домоволодіння.

Вищевказана прибудова А''-1 не є самочинною, про що свідчить відсутність запису про незаконне будівництво у технічному паспорті, виготовленому КП "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради станом на 31 жовтня 2008 року.

Право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння ані за ними, ані за відповідачем жодним чином не оформлено.

У липні 2013 року на земельній ділянці домоволодіння, без дозволу позивачів, відповідач звела два паркани з металевого профілю висотою 2,0 м. Перший паркан довжиною 1,0 м, розташований на місці паркану з хвірткою (в технічному паспорті позначеною НОМЕР_1) від зовнішньої огорожі домоволодіння по АДРЕСА_1 впритул до кута житлового будинку (літ. А-1). Другий паркан довжиною 2,5 м - впритул до стін належних ОСОБА_4 житлового будинку (літ.А-1) та впритул до прибудови (літ. А"-1), від кута прибудови А"-1 до кута сараю (літ. В).

Через улаштування ОСОБА_6 парканів ОСОБА_4 позбавлений можливості доступу до стін належних йому житлового будинку А-1 та прибудови А"-1, сараю В, сараю Е, що унеможливлює обслуговування житлового будинку та прибудинкових будівель.

Крім того, під стінами належного ОСОБА_4 сараю (літ. Е) відповідач влаштувала сміттєзвалище, що також унеможливлює доступ до стін сараю та їх обслуговування.

Продовжуючи свої протиправні дії по створенню штучних перешкод позивачам у користуванні належним їм будинком і присадибною ділянкою, з 04 квітня 2014 року відповідач, окрім раніше зведених двох парканів з металевого профілю висотою 2,0 м, без їхньої згоди здійснила будівництво стіни із цегли та металевого профілю впритул до стіни сараю літ. "В", який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. Цією стіною вона з'єднала стіни двох сараїв - літ. "В" та літ. "Ж", та таким чином облаштувала собі підсобне приміщення. Відстань 1 м між сараями літ. "В" та літ. "Ж" призначалась для обслуговування цих будівель.

На порушення Правил утримання домашніх тварин у м. Дніпропетровську відповідач не тримає своїх сторожових собак на прив'язі, що також унеможливлює обслуговування належних ОСОБА_4 на праві власності будівель.

Позивачі вважають дії відповідача, що полягають у влаштуванні парканів, незаконними та такими, що порушують права власності позивача на нерухоме майно.

У серпні 2013 року відповідач без згоди позивачів розмістила на металевій опорі навісу Л камеру відеоспостереження, при цьому відеоспостереженням охоплюються сходи та вхідні двері до будинку (літ. А-1) в домоволодінні по АДРЕСА_1.

Своїми діями з встановлення камери відеоспостереження та із здійснення відеоспостереження відповідачка втручається у приватне життя позивачів, з чим вони категорично не згодні.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_4 перешкоди в користуванні будинком літ. А'-1, літ. А-1 ж, та прибудовою літ. А''-1, що розташовані на території домоволодіння по АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_6 забезпечити вільний доступ до стіни сараю літ. В з південного сходу, та до стін гаражу літ. Е з південного заходу та з південного сходу, до стіни будинку літ. А'-1 з північного сходу, та до стіни будинку літ. А-1 ж і прибудови літ. А''-1 з північного сходу, а також зобов'язавши її знести за власні кошти паркани НОМЕР_2, та НОМЕР_1, самочинно збудовані з металевого профілю довжиною 1,0 м. та 2,5 м., а також стіну, яка з'єднує стіни сараїв літ. В та літ. Ж.

Зобов'язано ОСОБА_6 не здійснювати відеоспостереження за вхідними дверима будинку ОСОБА_4 на території домоволодіння по АДРЕСА_1, зобов'язавши її не спрямовувати об'єктив встановленої на металевій опорі навісу літ. Л відеокамери зовнішнього відеоспостереження на вхідні двері будинку ОСОБА_4, приміщення літ. А'-1, літ. А-1 ж, літ. А''-1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року рішення місцевого суду змінено, у резолютивній частині рішення вказівку про знесення парканів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 довжиною 2,5 м замінити, зобов'язавши ОСОБА_6 в парканах НОМЕР_2, НОМЕР_1 зробити хвіртку для доступу до будинку "А-1", прибудови "А'-12, господарських будівель "В", "Е". У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, у частині задоволених вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року у частині, яка не змінена апеляційним судом та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року, оскільки вони законні та обґрунтовані.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склалися вкрай неприязні стосунки щодо порядку користування земельною ділянкою та спорудами. У зв'язку з цим ОСОБА_6 звела два паркани з металевого профілю.

Через улаштування таких парканів, позивач позбавлений можливості доступу до стін належних йому житлового будинку та прибудови, сараїв, що унеможливлює обслуговування житлового будинку та прибудинкових будівель.

Змінюючи частково рішення суду першої інстанції щодо зобов'язання знести паркани, апеляційний суду виходив з того, що обраний спосіб захисту прав є крайнім, а крім того, на місці встановлених парканів раніше була дерев'яна огорожа з наявним в ній проходом та хвірткою.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що для забезпечення у подальшому мирного співіснування співвласників домоволодіння, паркани необхідно залишити з влаштуванням хвіртки для доступу до будинку та господарських споруд.

Виходячи і вимог ч. 1 ст. 307 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних", ч. 2 ст. 11 Закону України "Про інформацію", суди обґрунтовано зобов'язали ОСОБА_6 не здійснювати відеоспостереження за вхідними дверима будинку ОСОБА_4 на території домоволодіння, не спрямовувати об'єктив відеокамери на вхідні двері його будинку.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року у частині, яка не змінена апеляційним судом та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.