Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Коротуна В.М., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Червоноградське МБТІ", Державний нотаріус Жовківської державної нотаріальної контори Галань Ольга Ярославівна, про визнання недійсним договору дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, про визнання недійсним договору дарування 17/100 частин житлового будинку, мотивуючи свою вимогу тим, що їй та її чоловікові ОСОБА_6 на підставі рішення суду належить частина одноповерхового будинку АДРЕСА_1. Згідно цього ж рішення за її чоловіком ОСОБА_6 визнано право власності в порядку спадкування на кімнату площею 12.2 кв. м позначені в техпаспорті як 1-4. Цю частину було зареєстровано в БТІ, де визначено, що кімната площею 12.2 кв. м становить 6/100 від всього будинку. На іншу частину будинку № 109 визнано право власності за ОСОБА_5, яка доводиться рідною сестрою ОСОБА_6 Позивачці стало відомо, що чоловік 04 червня 2009 року подарував сестрі ОСОБА_5 17/100 частин будинку № 109. Вважає, що він не мав права цього робити, тому що йому належало лише 6/100, а решта частина належала їй та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважає, що частку чоловіка в їх частині будинку ніхто конкретно не виділяв, а тому такий договір є недійсним. Крім того, в договорі дарування зазначено, що ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 кімнату позначену літерами 2-13 площею 12.2 кв. м, проте такої немає в її частині будинку. Вважає, що внаслідок укладення договору дарування порушено її право, так як договір укладено без її згоди.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2014 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачка просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильно висновку, про те, що підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України для визнання недійсним договору дарування немає.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.