Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дьоміної О.О., Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" про визнання недійсними договорів, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року,

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними договорів, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсним договір переуступки прав вимоги до попереднього договору від 17 червня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" (далі - ТОВ "ІКЦ "Трансстрой"), ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 18 вересня 2012 року в частині покупця та визнано покупцем ОСОБА_5

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 жовтня 2013 року.

Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбану в період шлюбу та за спільні кошти подружжя.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції, правильно застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 202, 203, 215, 230 ЦК України та дійшов обґрунтованого, що позивачкою не було доведено, що спірні правочини не відповідають вищезазначеним нормам цивільного закону.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.