Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2015 року,

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що 23.06.2006 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" укладений кредитний договір № МL-501/143/2006 на суму 120000 доларів США.

На забезпечення виконання вказаного зобов'язання між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" 27.06.2006 року укладений договір іпотеки № РМL-501/143/2006, за яким нерухоме майно - земельна ділянка загальною площею 0,08 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 передано в іпотеку.

Також на забезпечення виконання вказаного кредитного договору, 04.07.2006 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" укладений договір іпотеки № РМL-501/143/2006/1, за яким нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2 передано в іпотеку.

ПАТ "ОТП Банк" є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "ОТП Банк", який в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна".

25.02.2010 року приватним нотаріусом, Бондар І.М., на підставі виконавчого напису звернено стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності позивачці.

25.02.2010 року приватним нотаріусом, Бондар І.М. на підставі виконавчого напису звернено стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,08 га, що знаходиться на АДРЕСА_1.

ПАТ "ОТП Банк" на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 29.06.2010 року продав (переуступив) ТОВ "ОТП Факторинг Україна", права кредитного портфелю, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку 1 до договору). Згідно з витягу до договору купівлі-продаж кредитного портфелю від 29.06.2010 року право вимоги за кредитним договором № 501/143/2006 від 23.06.2006 року перейшло до ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Згідно із витягу із договору про відступлення права вимоги б/н від 07.07.2010 року до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (фактора) передано від клієнта (ПАТ "ОТП Банк") сукупність прав за договорами забезпечення включаючи, але не обмежуючись, правом звернення стягнення на заставлене майно. До відповідача як фактора перейшли всі права клієнта як сторони, що іменується "Іпотекодержатель"/"Заставодержатель" у зобов'язаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності договором (включаючи право стягнення на предмет іпотеки/застави).

Згідно із витягу із Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 07.07.2010 року вимоги за договором іпотеки РМL 501/143/2006 від 27.06.2006 року, що стосується земельної ділянки відступлені ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Вказуючи, що виконавчі написи вчинені із порушенням Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки указана у виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, позивачка просила визнати виконавчі написи від 25 лютого 2010 року такими, що не підлягають виконанню.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., від 25 лютого 2010 року зареєстрований в реєстрі за № 1532 щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 - таким, що не підлягає виконанню.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., від 25 лютого 2010 року зареєстрований в реєстрі за № 1532 щодо звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,08 га, що розташована на території АДРЕСА_1 - таким, що не підлягає виконанню.

У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли вірного висновку про те, що виконавчі написи вчинені нотаріусом без дотримання вимог діючого законодавства, оскільки вищевказана сума заборгованості не є безспірною.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.