6-13592св15 Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 15.07.2015 Прийняття

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Парінової І.К., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Лезіс", Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на рішення апеляційного суду Київської області від 26 березня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просила визнати таким, що не підлягає примусовому виконанню виконавчий напис від 4 квітня 2012 року № 354, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 4 квітня 2012 року зазначеним нотаріусом на іпотечному договорі було вчинено виконавчий напис № 354, яким в рахунок заборгованості перед ПАТ "Платинум-Банк" в розмірі 3 192 725 грн 80 коп. запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6: аптеку, загальною площею 483,7 кв м., будівлю комерційних послуг, загальною площею 191,1 кв м., що розташовані по АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,0600 га за вищезазначеною адресою; магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 39,8 кв м., що розташований по АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,004979 га, що розташована за цією ж адресою.

Посилаючись на те, що при вчиненні виконавчого напису були порушені вимоги п. 2.4 п. 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо відсутності повідомлення іншого іпотекодержателя АТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до п. 1.8 іпотечного договору від 27 жовтня 2011 року; порушення вимог ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" щодо доказів направлення ОСОБА_6 письмових вимог про усунення порушення, які б відповідали вимогам Закону; відсутність у наявних у справі письмових вимогах попередження ОСОБА_6 про можливе стягнення на предмет іпотеки; складення та підписання цих вимог не повноважною особою банку; порушення вимог ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", п. п. 3.1 п. 3 глави 16 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус перед вчиненням виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим листом, так як у листах, направлених ТОВ "Платинум Банк" на адресу ТОВ "Лезіс" і ОСОБА_6 вказано один розмір заборгованості, у виконавчому листі інший розмір заборгованості.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 березня 2015 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає примусовому виконанню виконавчий напис, вчинений 4 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., зареєстрований в реєстрі за № 354.

У касаційній скарзі ПАТ "Платинум Банк" ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 27 жовтня 2011 року між ПАТ "Платинум Банк" та ТОВ Фірма "Лезіс" було укладено Генеральний кредитний договір № GCREF.2011101093, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та встановлює її ліміт, строк дії, мінімальний розмір процентів (кредитна лінія), в межах якої, здійснюватиме оплатне кредитне обслуговування позичальника шляхом укладання сторонами окремих кредитних договорів. Загальний ліміт кредитної лінії встановлено в сумі 3 100 000 гривень.

Цього ж дня, між ПАТ "Платинум Банк" та ТОВ Фірма "Лезіс" було укладено кредитний договір № REF.2011101094 на виконання та в межах Генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27 жовтня 2011 року, відповідно до п. 1.1. якого, кредитор на умовах Генерального договору та цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 2 305 000 грн. 00 коп. на строк користування 60 місяців, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 19,40 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році за 30 днів у місяці та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання в порядку, передбаченому Генеральним договором та цим Договором в повному обсязі.

Також 27 жовтня 2011 року між ПАТ "Платинум Банк" та ТОВ Фірма "Лезіс" укладено інший кредитний договір № BDL.2011101095 на виконання та в межах Генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27 жовтня 2011 року, відповідно до п. 1.1. якого кредитор на умовах Генерального договору та цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 795 000 грн. 00 коп. на строк користування 60 місяців, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 20,20 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році за 30 днів у місяці та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання в порядку, передбаченому Генеральним договором та цим Договором в повному обсязі.

27 жовтня 2011 року в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між ПАТ "Платинум Банк" та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку банку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: аптеку, загальною площею 483,7 кв м., будівлю комерційних послуг, загальною площею 191,1 кв м., що розташовані по АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована за адресою: по АДРЕСА_1; магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 39,8 кв м., що розташований по АДРЕСА_2; земельну ділянку, площею 0,004979 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Із розрахунку заборгованості станом на 2 квітня 2012 року ТОВ Фірма "Лезіс" взяті на себе зобов'язання за кредитним договорами щодо погашення кредитних коштів не виконує з 28 грудня 2011 року.

13 лютого 2012 року ПАТ "Платинум Банк" направив ОСОБА_6 письмові вимоги про заборгованість за кредитними договорами та попередив про право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

3 квітня 2012 року ПАТ "Платинум Банк" звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. із заявою про вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі від 27 жовтня 2011 року.

4 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. вчинено оспорюваний виконавчий напис.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у даній справі боржником є ТОВ Фірма "Лезіс", а іпотекодавцем - ОСОБА_6

За змістом положень ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ч. 1 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) (далі - Інструкція), нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України (ч. 2 п. 284 Інструкції).

Пунктом 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) (далі - Перелік), за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи вище викладене, обґрунтованим є висновок апеляційного суду, що до заяви про вчинення виконавчого напису не було додано документів, які свідчать про безспірність розміру заборгованості позичальника перед кредитором, оскільки у вимогах до ОСОБА_6 вказано один розмір заборгованості, не зазначено період, за який він нарахований, а спірний виконавчий напис вчинено з урахуванням вже збільшеної суми заборгованості за тілом кредиту і відсотками за користування ним та пенею із зазначенням періоду, що відповідно є порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат" і правовою підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Платинум Банк" виконані всі передбачені Законом вимоги та строки щодо направлення письмових вимог на адресу боржника ТОВ "Фірма Лезіс" та іпотекодавця ОСОБА_6

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки порушено вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (z0283-04) .

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.