Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Журавель В.І., Хопти С.Ф., Черненко В.А., Штелик С.П., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему України до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, третя особа - Управління Держкомзему в Обухівському районі, про визнання незаконним розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_21 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2014 року,

У травні 2012 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду з указаним вище позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 10 квітня 2008 року № 529 "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства", у частині надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, площами по 2,00 га кожному, загальною площею 30,0 га"; визнати незаконним та скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1358 від 26 серпня 2008 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради", в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, площами по 2,00 га кожному, загальною площею 30,00 га; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я вказаних осіб; визнати недійсними договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок та повернути земельні ділянки у власність держави.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, оскільки вони безпосередньо прилягають до берегової смуги річки Козинка та прибудованого дренажного каналу масиву "Конча-Заспа-Плюти" та знаходяться на землях водного фонду, зокрема, частково в межах прибережної захисної смуги, острівної частини суші, водного дзеркала прибережної захисної смуги річки Козинка, придамбового дренажного каналу масиву "Конча-Заспа-Плюти" і у зв'язку із цим не могли бути передані в приватну власність відповідачів, а подальше їх відчуження відбулось із порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим договори купівлі-продажу, на підставі яких перші власники відчужили спірні земельні ділянки, та державні акти на право власності на ці землі видані новим власникам необхідно визнати недійсними.

рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2014 року, позов заступника прокурора Київської області задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 529 від 10 квітня 2008 року "Про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства" в частині надання дозволу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 площею 2 га кожному, загальною площею 30 га.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1358 від 26 серпня 2008 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради", в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, площами по 2,00 га кожному, загальною площею 30,00 га.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_2 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданий ОСОБА_7, кадастровий номер НОМЕР_4 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, виданий ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_6 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_7, виданий ОСОБА_9, кадастровий номер НОМЕР_8 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_9, виданий ОСОБА_10, кадастровий номер НОМЕР_10 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_11, виданий ОСОБА_11, кадастровий номер НОМЕР_12 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14, виданий ОСОБА_12, кадастровий номер НОМЕР_13 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_16, виданий ОСОБА_13, кадастровий номер НОМЕР_15 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_18, виданий ОСОБА_14, кадастровий номер НОМЕР_17 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_20, виданий ОСОБА_15, кадастровий номер НОМЕР_19 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_22, виданий ОСОБА_16, кадастровий номер НОМЕР_21 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_24, виданий ОСОБА_17, кадастровий номер НОМЕР_23 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_26, виданий ОСОБА_18, кадастровий номер НОМЕР_25 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_28, виданий ОСОБА_19, кадастровий номер НОМЕР_27 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано незаконним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_30, виданий ОСОБА_20, кадастровий номер НОМЕР_29 та скасовано його державну реєстрацію, вартістю 5040000 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_31, укладений 12 жовтня 2011 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 1942.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_32, укладений 16 вересня 2011 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 1777.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_33, укладений 30 вересня 2011 року між ОСОБА_16 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 1846.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_34, укладений 20 серпня 2010 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 3270.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_34, укладений 04 листопада 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 2086.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_35, укладений 05 вересня 2011 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 1729.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_36, укладений 20 серпня 2010 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_23, зареєстрований в реєстрі за № 3277.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_36, укладений 22 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 2530.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_37, укладений 20 серпня 2010 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_23, зареєстрований в реєстрі за № 3284.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_37, укладений 22 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 3523.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_38, укладений 19 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 2380.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_39, укладений 10 листопада 2011 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_21, зареєстрований в реєстрі за № 1893.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_40, укладений 07 липня 2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_22, зареєстрований в реєстрі за № 2697.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_41, укладений 07 липня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_22, зареєстрований в реєстрі за № 2719.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_42, укладений 07 липня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_22, зареєстрований в реєстрі за № 2690.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_43, укладений 07 липня 2010 року між ОСОБА_25 та ОСОБА_22, зареєстрований в реєстрі за № 2704.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_44, укладений 07 липня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_22, зареєстрований в реєстрі за № 2712.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_45, укладений 22 липня 2010 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_24, зареєстрований в реєстрі за № 2859.

Витребувано на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_26 земельні ділянки загальною площею 18 га, розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами НОМЕР_13, НОМЕР_17, НОМЕР_21, НОМЕР_23, НОМЕР_19, НОМЕР_29, НОМЕР_27, НОМЕР_15, НОМЕР_25, загальною експертною грошовою оцінкою 45360000 грн.

Витребувано на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_22 земельні ділянки загальною площею 10 га, розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами НОМЕР_10, НОМЕР_8, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_4, загальною експертною грошовою оцінкою 25200000 грн.

Витребувано на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_24 земельну ділянку загальною площею 2 га, розташовану в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером НОМЕР_12, загальною експертною грошовою оцінкою 5040000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_21, посилаючись на порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Інші сторони у справі рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2014 року не оскаржували.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області за № № 529 від 10 квітня 2008 року "Про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства" надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 площею 2 га кожному, загальною площею 40 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області (т. 1 а.с. 10).

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області за № 1358 від 26 серпня 2008 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області та передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства 20-ом громадянам загальною площею 40,0000 га та надано дозвіл землевпорядній організації встановити межі земельних ділянок та зони обмежень в натурі (на місцевості) та виготовити державні акти на право власності на землю (т. 1 а.с. 11).

На підставі оспорюваного розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1358 від 26 серпня 2008 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради" було видано: ОСОБА_6 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2; ОСОБА_7 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4; ОСОБА_8 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, кадастровий номер НОМЕР_6; ОСОБА_9 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_7, кадастровий номер НОМЕР_8; ОСОБА_10 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_9, кадастровий номер НОМЕР_10; ОСОБА_11 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_11, кадастровий номер НОМЕР_12; ОСОБА_12 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14, кадастровий номер НОМЕР_13; ОСОБА_13 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_16, кадастровий номер НОМЕР_15; ОСОБА_14 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_18, кадастровий номер НОМЕР_17; ОСОБА_15 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_20, кадастровий номер НОМЕР_19; ОСОБА_16 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_22, кадастровий номер НОМЕР_21; ОСОБА_17 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_24, кадастровий номер НОМЕР_23; ОСОБА_18 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_26, кадастровий номер НОМЕР_25; ОСОБА_19 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_28, кадастровий номер НОМЕР_27; ОСОБА_20 державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_30, кадастровий номер НОМЕР_46 (т. 1 а.с. 20, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43,45, 47, 49).

Висновком КДПГККГС "Київгеоінформатика" за № 01-01-1390 від 15 жовтня 2010 року встановлено, що спірні земельні ділянки частково знаходяться на землях водного фонду, зокрема, в межах прибережної захисної смуги, острівної частини суші, водного плеса та прибережної захисної смуги річки Козинка, придамбового дренажного каналу масиву "Конча-Заспа-Плюти" (т. 1 а.с. 12-13).

07 липня 2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_22 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_10, зареєстрований в реєстрі за № 2697 (т. 1 а.с. 22).

07 липня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_22 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_2, зареєстрований в реєстрі за № 2719 (т. 1 а.с. 24).

07 липня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_22 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_8, зареєстрований в реєстрі за № 2690 (т. 1 а.с. 26).

07 липня 2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_22 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_6, зареєстрований в реєстрі за № 2704 (т. 1 а.с. 28).

07 липня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_22 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_4, зареєстрований в реєстрі за № 2712 (т. 1 а.с. 30).

05 вересня 2011 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_19, зареєстрований в реєстрі за № 1729 (т. 1 а.с. 32).

16 вересня 2011 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_17, зареєстрований в реєстрі за № 1777 (т. 1 а.с. 34).

13 вересня 2011 року між ОСОБА_16 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_21, зареєстрований в реєстрі за № 1846 (т. 1 а.с. 36).

12 жовтня 2011 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_13, зареєстрований в реєстрі за № 1942 (т. 1 а.с. 38).

10 листопада 2011 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_15, зареєстрований в реєстрі за № 1893 (т. 1 а.с. 40).

19 грудня 2011 року між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_46, зареєстрований в реєстрі за № 2380 (т. 1 а.с. 42).

04 листопада 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_23, зареєстрований в реєстрі за № 2068 (т. 1 а.с. 44).

22 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_27, зареєстрований в реєстрі за № 2530 (т. 1 а.с. 46).

22 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_25, зареєстрований в реєстрі за № 2523 (т. 1 а.с. 48).

22 липня 2010 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_27 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_12, зареєстрований в реєстрі за № 2859 (т. 1 а.с. 49 зворот).

Згідно зі ст.ст. 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до ст. 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною, тощо.

За положеннями ч. 1 ст. 3 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина 2 ст. 3 ВК України визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Як випливає зі змісту ст. 59 ЗК України, чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Так, хоча й у ч. 1 ст. 59 ЗК України передбачено, що такі землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, разом з тим ст. 59 ЗК України у частинах 2-4 закріплює обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до п. "2" ч. 3 ст. 83 ЗК України та ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду, які перебувають у державній або комунальній власності взагалі не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (ч. 2 ст. 59 ЗК України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об'єктами; підземними водами та джерела; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, за положеннями ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається ст.ст. 60 - 62 ЗК України та ст.ст. 1, 88 - 90 ВК України. Так, згідно зі ст. 61 ЗК України, ст. 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Відповідно до ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації (ч. 3 ст. 60 ЗК України).

Крім того, за положеннями ч. 4 ст. 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Згідно із п. 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434 (z1470-04) , у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (486-96-п) , з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст.ст. 50 - 54 Законом України "Про землеустрій".

Таким чином, землі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об'єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (486-96-п) . Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги, а відтак надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі суперечить нормам ст.ст. 59, 83, 84 ЗК України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року № 6-175цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Отже, суди на підставі положень ст.ст. 58, 60, 61, 84 ЗК України, ст.ст. 83, 87, 88, 89 ВК України дійшли правильного висновку про те, що земельні ділянки, надані відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, належать до земель водного фонду, оскільки вони безпосередньо прилягають до берегової смуги річки Козинка та прибудованого дренажного каналу масиву "Конча-Заспа-Плюти" та знаходяться на землях водного фонду, зокрема, частково в межах прибережної захисної смуги, острівної частини суші, водного дзеркала прибережної захисної смуги річки Козинка, придамбового дренажного каналу масиву "Конча-Заспа-Плюти" й не можуть бути передані в приватну власність. Відсутність проекту землеустрою щодо прибережних захисних смуг не свідчить про відсутність самих прибережних захисних смуг, розміри яких визначені імперативними нормами ст. 88 ВК України.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог прокурора та визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 529 від 10 квітня 2008 року "Про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства" в частині надання дозволу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 площею 2 га кожному, загальною площею 30 га, визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 1358 від 26 серпня 2008 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 20-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради", в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, площами по 2,00 га кожному, загальною площею 30,00 га, скасування державних актів виданих громадянам на виконання вказаних розпоряджень та витребування даних земельних ділянок у останніх власників відповідно до положень ст. 388 ЦК України.

До таких висновків суди дійшли на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Однак, звертаючись до суду із позовом, прокурор також просив визнати недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, оскільки державні акти на право власності на ці земельні ділянки першим власникам видані незаконно.

Розглядаючи спір в частині визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу, суди виходили з того, що державні акти на право власності на земельні ділянки першим власниками видані незаконно, а тому укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України і на підставі ст. 215 ЦК України ці договори підлягають визнанню недійсними.

Проте, погодитись з такими висновками судів не можливо з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій при задоволенні позову прокурора щодо визнання недійними спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок не врахували, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використання правового механізму, установленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Отже, за таких обставин належним способом захисту порушеного права власності є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

З урахуванням наведеного, обраний прокурором спосіб захисту в частині позовних вимог щодо визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок не відповідає вимогам закону.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-67цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Суди зазначеного не врахували та дійшли помилкового висновку про можливість визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок на підставі положень ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Колегія суддів також погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки розпорядження і рішення компетентного органу щодо передання у власність спірних земельних ділянок визнані незаконними і скасовані та визнано незаконними державні акти про право власності на земельні ділянки, то згідно з положеннями ст.ст. 387, 388 ЦК України, які суди вірно застосували, спірні земельні ділянки повинні бути витребувані у власність держави.

Посилання касаційної скарги про пропуск прокурором строку позовної давності безпідставні, оскільки згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, встановивши, що позивач не лише прокурор, а і Кабінет Міністрів України, Київська обласна державна адміністрація, Головне управління Держкомзему України, які дізнались про своє порушене право 23 травня 2012 року, то строк позовної давності не було пропущено.

Оскільки обставини справи судами встановлені повно і правильно, додаткового дослідження доказів чи встановлення обставин по справі не вимагається, однак в частині позовних вимог про визнання недійсними спірних договорів судами ухвалені рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення відповідно до статті 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в указаній частині.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_21 задовольнити частково.

рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2014 року скасувати в частині визнання недійсними:

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_31, укладеного 12 жовтня 2011 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 1942;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_32, укладеного 16 вересня 2011 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 1777;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_33, укладеного 30 вересня 2011 року між ОСОБА_16 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 1846;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_34, укладеного 20 серпня 2010 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 3270;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_34, укладеного 04 листопада 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 2086;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_35, укладеного 05 вересня 2011 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 1729;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_36, укладеного 20 серпня 2010 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_23, зареєстрованого в реєстрі за № 3277;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_36, укладеного 22 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 2530;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_37, укладеного 20 серпня 2010 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_23, зареєстрованого в реєстрі за № 3284;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_37, укладеного 22 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 3523;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_38, укладеного 19 грудня 2011 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 2380;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_39, укладеного 10 листопада 2011 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_21, зареєстрованого в реєстрі за № 1893;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_40, укладеного 07 липня 2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_22, зареєстрованого в реєстрі за № 2697;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_41, укладеного 07 липня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_22, зареєстрованого в реєстрі за № 2719;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_42, укладеного 07 липня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_22, зареєстрованого в реєстрі за № 2690;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_43, укладеного 07 липня 2010 року між ОСОБА_25 та ОСОБА_22, зареєстрованого в реєстрі за № 2704;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_44, укладеного 07 липня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_22, зареєстрованого в реєстрі за № 2712;

договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером НОМЕР_45, укладеного 22 липня 2010 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_24, зареєстрованого в реєстрі за № 2859.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову прокурору в задоволенні позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

В решті рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2014 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.