6-6105св15 Про знесення незаконної прибудови - 08.07.2015 Прийняття

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Кадєтової О.В., Ситнік О.М., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні забудови, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про зобов'язання відновити пошкоджені приміщення та дах будинку шляхом знесення незаконної прибудови і стягнення моральної шкоди та за позовом Фастівської міської ради Київської області до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про знесення незаконної прибудови, за касаційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 26 січня 2015 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні ним добудови до належної йому 1/10 частини житлового будинку АДРЕСА_1. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 177/11 від 09 жовтня 2006 року йому було надано дозвіл на змурування двоповерхової прибудови розміром 6,00х8,00 м до належної йому частини будинку, де буде розміщено кухню-їдальню, ванну кімнату, туалет, сходовий майданчик на першому поверсі та житлові кімнати на другому поверсі. Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 296/4 від 17 грудня 2010 року було змінено розмір добудови та надано дозвіл на двоповерхову прибудову за тією ж адресою житлових кімнат розміром 4,40 х 4,60 м. Відповідно до угоди від 16 серпня 2010 року ОСОБА_7 спочатку надавав йому згоду на часткове розібрання даху по АДРЕСА_1, проте в подальшому почав чинити перешкоди у здійсненні будівлі над належною йому 1/10 частиною будинку, мотивуючи тим, що горище повністю належить йому.

У травні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про зобов'язання відновити пошкоджені приміщення та дах будинку шляхом знесення незаконної прибудови і стягнення моральної шкоди, в якому просив визнати неправомірними дії останнього щодо спорудження прибудови розміром 4,40 х 4,60 м до будинку АДРЕСА_1, пошкодження та самовільного захоплення приміщень на другому поверсі та даху вказаного будинку площею 46,68 кв.м; зобов'язати ОСОБА_6 звільнити незаконно захоплені ним приміщення мансарди та горища загальною площею 46,68 кв.м; відновити пошкоджені ним при будівництві приміщення 2-го поверху та дах будинку шляхом знесення незаконної прибудови до будинку з боку АДРЕСА_1 розміром 4,40 х 4,60 м цокольного приміщення, а також стягнути моральну шкоду в сумі 100 тис. грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу будинку від 10 липня 2007 року йому належить 9/10 частин будинку АДРЕСА_1, зокрема, приміщення 1-го поверху, крім розташованих на 1-му поверсі приміщень І, 1-1, 1-2, та 1-3, що належать ОСОБА_6, та всі приміщення 2-го поверху, зазначені в договорі і в техпаспорті на будинок. Крім того, згідно з мирової угоди від 14 липня 2008 року йому належить також горище, розташоване над квартирою ОСОБА_6 За умовами цієї мирової угоди ОСОБА_7 дозволяв ОСОБА_6 прибудувати двоповерхову прибудову до належної йому частини будинку та провести реконструкцію приміщень і перепланування кімнат за умови збереження міцності несучих конструкцій будинку, а ОСОБА_6 не заперечував проти перебудови ОСОБА_7 під житло горища, яке знаходиться над приміщеннями ОСОБА_6, та оформлення ОСОБА_7 цього приміщення у свою власність.

У серпні 2012 року Фастівська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про зобов'язання відповідача знести самовільно зведені прибудови та переобладнання у будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що останній в порушення вимог п.2 рішення Фастівської міської ради від 09 жовтня 2006 року № 177/11, яким йому надано дозвіл на спорудження двоповерхової прибудови до належної йому частини будинку, розпочав будівництво без виготовлення технічної документації та, знищивши перегородки, самовільно захопив належні ОСОБА_7 приміщення розміром 46,68 кв.м на другому поверсі будинку. За допущені порушення на ОСОБА_6 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області накладено штраф у розмірі 850 грн та вручено припис № 3 від 20 квітня 2011 року, яким йому пропонувалось в строк до 20 червня 2011 року привести будівництво до діючих будівельних норм та законодавства України (знести). Оскільки відповідач ОСОБА_6 не усунув порушення в будівництві, Фастівська міська рада просила знести самовільні прибудови та самовільні переобладнання в будинку з підстав, передбачених ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року в позові ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Позов Фастівської міської ради Київської області задоволено. Визнано неправомірними дії ОСОБА_6 щодо спорудження прибудови до будинку по АДРЕСА_1 розміром 4,40х4,60 м, самовільного захоплення та пошкодження житлових і підсобного приміщень на другому поверсі та даху вказаного будинку, які належать ОСОБА_7 Зобов'язано ОСОБА_6 звільнити незаконно захоплені приміщення мансарди та горища площею 46,68 кв.м, що знаходяться за згаданою адресою та належать ОСОБА_7, знести добудову до будинку з боку АДРЕСА_1 розміром 4,40х4,60 м та самочинну споруду другого поверху, яка споруджена на належній останньому частині другого поверху, а також відновити пошкоджені внаслідок самочинного будівництва приміщення другого поверху та дах спірного будинку до первинного стану. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 26 січня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову Фастівської міської ради Київської області скасовано та ухвалено в цій частині нове, яким в задоволенні позовних вимог Фастівської міської ради відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення моральної шкоди змінено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_7 про звільнення незаконно захопленого приміщення горища, знесенні прибудови до спірного будинку та відшкодування моральної шкоди скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7 про зобов'язання відновити пошкоджені приміщення та дах будинку шляхом знесення незаконної прибудови, суд першої інстанції керуючись ст.ст. 321, 391, 1192 ЦК України виходив із того, що ОСОБА_6 при здійсненні ним прибудови до належної йому частини спірного будинку незаконно захоплено на другому поверсі будинку житлові та підсобні приміщення розміром 46,68 кв.м, що належать ОСОБА_7 та незаконно здійснено прибудову розміром 4,40 x 4,60 м, а отже здійснене ОСОБА_6 будівництво порушує право власності ОСОБА_7, а відтак порушене право підлягає поновленню шляхом знесення незаконної прибудови.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог Фастівської міської ради про знесення незаконної прибудови з підстав, передбачених ст. 376 ЦК України та відмовляючи в цій частині в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що незаконна прибудова підлягає знесенню з інших підстав, а саме, з підстав порушення права власності співвласника будинку ОСОБА_7 Зменшуючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_7 діями ОСОБА_6 апеляційний суд керувався принципами розумності та справедливості, врахувавши характер та ступінь моральних страждань потерпілого.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 30 серпня 2005 року на праві приватної власності належить 1/10 частина житлового будинку загальною площею 47,8 кв.м, жилою площею 33,2 кв.м по АДРЕСА_1, до якої відносяться приміщення: 1, 1-1, 1-2, 1-3 та 1/10 частина огорожі (а.с.5 т.1).

ОСОБА_7 відповідно до договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 10 липня 2007 року належить 9/10 частини житлового будинку загальною площею 223,3 кв.м, житловою площею 135,7 кв.м за вказаною адресою, до якої відносяться приміщення: 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, що розташовані на першому поверсі будинку та приміщення: 2-10, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, що розташовані на другому поверсі будинку (а.с.6 т.1).

Судами встановлено, що територія горища, яка частково розташована над квартирою ОСОБА_6 межує з приміщеннями 2-10, 2-13, 2-14, які належать ОСОБА_7 та мають сполучення з приміщенням 2-10 через дверний отвір, та використовувалась попереднім власником квартири № 2 ОСОБА_9, а потім ОСОБА_7 для власних господарських потреб, хоча юридично це право користування не було оформлено.

Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради від 09 жовтня 2006 року № 177/11 ОСОБА_6 надано дозвіл на змурування двоповерхової прибудови розміром 6,00х8,00 м до належної йому частини будинку, де буде розміщено кухню-їдальню, ванну кімнату, туалет, сходовий майданчик на першому поверсі та житлові кімнати на другому поверсі (а.с.8 т. 1).

04 квітня 2008 року рішенням виконавчого комітету Фастівський міської ради № 98/77 за заявою ОСОБА_7 призупинено дію рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 09 жовтня 2006 року № 177/11 до отримання відповідного погодження у встановленому порядку (а.с.18 т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 296/4 від 17 грудня 2010 року було змінено розмір добудови та надано дозвіл на двоповерхову прибудову за тією ж адресою житлових кімнат розміром 4,40 х 4,60 м.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про визначення порядку користування житловим будинком та нежитловими приміщеннями затверджено мирову угоду, укладену між цими сторонами (а.с.20 т. 1). За умовами мирової угоди ОСОБА_7 надав ОСОБА_6 дозвіл прибудувати двоповерхову прибудову до частини будинку за умови виходу і вікон на сторону, яка не межує з його садибою та не заперечує проти реконструкції приміщень, перепланування кімнат за умови збереження міцності несучих конструкцій будинку, зокрема, заміни несучої стіни між кімнатами 1-2 та 1-3 колонами з монолітним фундаментом. Про підписання мирової угоди ОСОБА_7 мав повідомити міськвиконком про свою згоду на спорудження ОСОБА_6 добудови та не чинити перешкод в її здійсненні. ОСОБА_6 згідно з умовами мирової угоди не заперечує проти проведення ОСОБА_7 перебудови горища, яке знаходиться над приміщеннями, що належать ОСОБА_6 та визнав за ОСОБА_7 право на оформлення власності на перебудоване горище згідно чинного законодавства, а також не заперечує проти перепланування останнім мансардного поверху, перебудови горища та даху і над належними йому приміщеннями за умови, що ця перебудова буде проводитись за його рахунок.

Під час проведення чисельних перевірок здійснення будівництва ОСОБА_6 прибудови до його частини спірного будинку було встановлено порушення останнім будівельних норм та зупинено будівництво. Зокрема, 20 квітня 2011 року Головним державним інспектором архітектурно-будівельного контролю у Київській області Блощаневичем B.C. складений протокол про те, що ОСОБА_6 без отримання дозволу (повідомлення) в порушення ДБН 360-92** побудовано двоповерхову прибудову розміром 4,40 x 4,60 м. За вказане порушення на останнього накладено штраф у розмірі 850 грн та винесено припис № 3 від 20 квітня 2011 року, за яким йому запропоновано у термін до 20 червня 2011 року привести будівництво (знести) двоповерхової прибудови розміром 4,40 x 4,60 м. до діючих будівельних норм та законодавства України (а.с.31 т.1).

З висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи № 8606/13-42 від 30 квітня 2014 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз вбачається, що в результаті реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 змінено його первинне об'ємно-планувальне та конструктивне рішення, в т.ч. частини горища та приміщень другого поверху. Дані приміщення в проектній документації зазначені як "горище іншого співвласника", що відповідно до даних технічного паспорту від 02 липня 2007 року є частинами приміщень другого поверху 2-10, 2-13, 2-14 співвласника ОСОБА_7 та частиною горища будинку, загальною площею - близько 47 кв.м (а.с.248-261 т.2). Також встановлено, що на момент проведення обстеження частина житлового будинку зруйнована пожежею. Руйнувань зазнали приміщення співвласника будинку - ОСОБА_7, а саме приміщення першого поверху 2-1 - 2-9 (нумерація згідно Технічного паспорту від 02 липня 2007 року), а також розташовані над ними приміщення та конструкції другого поверху.

Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Відповідно до ст. 152 ЖК УРСР, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Частиною 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З роз'яснень, викладених у п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" (v0006740-12) , знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК).

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Пунктом 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) , передбачено, що власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану лише у випадку, якщо це призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212- 215 ЦПК України, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, не встановив фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, приймаючи до уваги, що позивачем за первісним позовом ОСОБА_6 при здійсненні прибудови до його частини будинку порушено будівельно-технічні норми та дійшовши висновку про знесення цієї прибудови, на вказані положення закону уваги не звернув, не з'ясував чи має місце самочинне будівництво чи реконструкція частини спірного будинку. Також залишено поза увагою, що невідповідність будівельним нормам полягає лише у недотриманні документального оформлення такого будівництва, зокрема, відсутності погодженої у встановленому порядку проектно-технічної документації.

Суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не сприяв належним чином встановленню фактичних обставин справи, зокрема, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача (а.с. 52-55 т. 3) щодо витребування доказів з приводу пожежі, яка мала місце в частині будинку, яка належить ОСОБА_7, фактично позбавивши останнього на надання належних доказів відповідно до ст.ст. 59, 60 ЦПК України.

Водночас, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що знесення прибудови є крайньою мірою, яка може призвести до пошкодження конструктивних елементів будинку в цілому, та не перевірено чи технічно можливо демонтувати прибудову до частини будинку ОСОБА_6 без пошкодження конструкції будинку, оскільки такі дані в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд в порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України на вказані положення закону уваги не звернув та залишив рішення суду першої інстанції в цій частині без змін.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про звільнення незаконно захопленого приміщення горища, знесення прибудови до будинку, а тому вони підлягають скасуванню, а справа в цій частині передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Оскільки позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від інших позовних вимог ОСОБА_7 рішення апеляційного суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа в цій частині передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2014 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 26 січня 2015 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про зобов'язання відновити пошкоджені приміщення та дах будинку шляхом знесення незаконної прибудови і стягнення моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.