6-13728св15 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі ресторану і витребування майна з чужого незаконного володіння - 02.07.2015 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії "Україна туристична", Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва - Тимченка Сергія Миколайовича - на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року,

У серпні 2014 року заступник прокурора Святошинського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури України, Державної акціонерної компанії "Україна туристична" (далі - ДАК "Україна туристична"), Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" (далі - ПАТ "ТК "Пролісок") до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" (літ. К), загальною площею 952,20 кв. м, що складає 9/100 частини від готельного комплексу, площею 10 564,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 24 березня 2010 року між юридичними особами - Відкритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Пролісок" (далі - ВАТ "ТК "Пролісок") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Берег Компані" далі - ТОВ "Берег Компані"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1127, а аакож просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ПАТ "ТК "Пролісок" вказане нерухоме майно.

На обґрунтування вимог прокурор посилався на те, що голова правління ОСОБА_3 не погодив свої дії із загальними зборами акціонерів, наглядовою радою, чим порушив інтереси держави. У подальшому, 20 травня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого право власності на будівлю ресторану "Ярославав Двір" перейшло від ТОВ "Берег компані" до сина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 Посилався на те, що у голови правління Туристичного комплексу "Пролісок" ОСОБА_3 не було наданих ні законом, ні установчими документами підприємства повноважень на відчуження спірного майна, а його власне волевиявлення при підписанні оспорюваних договорів не може ототожнюватися з волевиявленням підприємства та відображати його волю, як сторони зазначених правочинів.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року позов заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, ДАК "Україна туристична", Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" (літ. К), загальною площею 952,20 кв. м, що складають 9/100 частини від готельного комплексу площею 10 564,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24 березня 2010 року між ВАТ "ТК "Пролісок" і ТОВ "Берег Компані" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П., зареєстрований в реєстрі за № 1127.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ПАТ "ТК "Пролісок" нерухоме майно, а саме: будівлю ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" (літ. К), загальною площею 952,20 кв. м, вартістю 7 723 294 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства культури України, ДАК "Україна туристична", ПАТ "ТК "Пролісок" до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним і витребування майна з чужого незаконного володіння.

У касаційній скарзі заступник прокурора м. Кєва - Тимченко С.М. - порушує питання про скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року у справі № 35/530 відмовлено у задоволенні позову акціонера ВАТ "ТК "Пролісок" ОСОБА_6 до ВАТ "ТК "Пролісок" та ТОВ "Берег компані" про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу, яке набрало законної сили.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до ВАТ "ТК "Пролісок" про виділ у натурі частки із нерухомого майна. Виділено ОСОБА_2, як окремий об'єкт нерухомого майна, - розміром 9/100 частини із нерухомого майна готельного комплексу по АДРЕСА_1, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 952,20 кв. м: умивальник № 1 - 7,5 кв. м; тамбур № 2 - 2,3 кв. м; вбиральня № 3 - 1,2 кв. м; умивальник № 4 - 6,9 кв. м, тамбур № 5 - 2,7 кв. м; вбиральня № 6 - 0,9 кв. м, вбиральня № 7 - 0,9 кв. м. Всього по групі приміщень № 1 загальна площа складає 22,4 кв. м. Крім того, місця спільного користування: сходи № 1 - 24,3 кв. м. Всього по підвалу загальна площа складає 46,7 кв. м; вестибюль № 1 - 48,9 кв. м; кладова № 29 - 8,5 кв. м; кладова № 30 - 11,7 кв. м; коридор № 31 - 46,7 кв. м; кабінет № 32 - 7,0 кв. м; кабінет № 33 - 10,0 кв. м; тамбур № 34 - 3,6 кв. м; кладова № 35 - 2,8 кв. м; кладова № 36 - 16,4 кв. м. Всього по групі приміщень № 2 складає 387,6 кв. м. Крім того місця спільного користування: сходи № 11 - 24,3 кв. м, сходи № 111 - 14,1 кв. м. Всього по місцях спільного користування площа складає 38,4 кв. м. Всього по 11 поверху площа складає 479,5 кв. м. Всього по літері "К" площа складає 952,2 кв. м, які знаходяться у будівлі ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" під літерою "К", що складають 9/100 частини від готельного комплексу площею 10564,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Рішення набрало законної сили.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "ТК "Пролісок" до ОСОБА_2, треті особи: Міністерство культури України, ДАК "Україна туристична" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна. Рішення набрало законної сили.

За правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановивши наявність вказаних рішень, суд апеляційної інстанції правильно вважав, що вказаними рішеннями, які набрали законної сили, встановлено обставини, факти та правовідносини сторін, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Отже, вказаним рішенням господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2010 року встановлено, що голова правління товариства "Пролісок" діяв в межах повноважень, визначених статутом, затвердженим акціонерами, та відповідно до закону, а в частині позовних вимог до ТОВ "Берег Компані" судом припинено провадження у справі з підстав, передбачених п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між двома юридичними особами, уже був предметом розгляду господарським судом м. Києва, а тому встановлені ним обставини не підлягають доведення при розгляді іншої справи та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з наведених ним підстав.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.