Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Маляренка А.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея - НВ" про стягнення авторської винагороди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея - НВ" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея - НВ" (далі ТОВ "Лілея - НВ") про стягнення авторської винагороди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 травня 2012 між ОСОБА_4 та ТОВ "Лілея - НВ" укладено договір № 23 на створення та передачу літературного твору "200 вулиць Івано-Франківська". ОСОБА_4 передав рукопис ТОВ "Лілея - НВ", який видав книгу. Оскільки ТОВ "Лілея - НВ" не сплатив ОСОБА_4 авторську винагороду, а тому просив стягнути з відповідача на свою користь 39 400 грн боргу за створення літературного твору з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Лілея-НВ" на користь ОСОБА_4 31 000 грн авторської винагороди, 6 000 грн інфляційні нарахування, 2 400 грн 3% річних та 394 грн судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ "Лілея-НВ" просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з доведеності позову та наявності передбачених ст. ст. 530, 625, 629 ЦК України, а також ст. ст. 16, 33, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" підстав для стягнення авторської винагороди, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея - НВ" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.